17 Лист 2018
Сучасна бібліотека у сучасному місті

17 листопада 2018 року, в рамках XV міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA, у Дніпровській Центральній міській бібліотеці відбувся перегляд та обговорення документального фільму Фредеріка Вайзмена «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека».

Фільм розповідає про те що відбувається за лаштунками одного з найвеличніших сховищ знань у світі. Бібліотека з її 92 філіалами по всьому Мангеттену, Бронксу та Стейтен-Айленду вбачає свою місію в тому, щоб бути ресурсом для всіх мешканців цього багатогранного і космополітичного міста.
На перегляд завітали співробітники дніпровських бібліотек та читачі. В зв’язку з тим, що тема була близькою для присутніх, фільм викликав жваве обговорення у залі. Понад три години тривав перегляд, за цей час кожен з глядачів виокремив для себе кілька різних думок.
Цікава інформація щодо фінансування публічної бібліотеки з міського бюджету та приватного сектору. Міська влада та бізнесмени Нью-Йорку витрачають значні кошти на розвиток  бібліотеки як центру вирішення громадських проблем. Значне фінансування дозволяє бібліотеці мати у своєму фонді найновіші видання та сучасну техніку, яких так бракує зараз нашим бібліотекам.
Звернули увагу глядачі і на присутність серед співробітників Нью-Йоркської бібліотеки значної кількості чоловіків. У США професія бібліотекаря є привабливою для всіх, як з фінансової так із професійної точки зору.
Іншою темою для обговорення стала тема маштабного залучення волонтерів до проектів бібліотеки. Чи можливо впровадження цієї практики в дніпровських бібліотеках, які є труднощі та успіхи наших бібліотек у цій сфері – про все це дискутували присутні.
Ще одне питання підняте в рамках обговорення - корпоративна культура у бібліотеках.
Читачі, які завітали на перегляд, відзначили доступність інформації для громади Нью-Йорка про заходи, які проводить бібліотека і про брак загальнодоступної інформації щодо заходів, які відбуваються  у дніпровських бібліотеках.
Незважаючи на відмінності,  у Нью-Йоркських та у дніпровських бібліотеках є багато спільного. Бібліотеки із звичайних книгосховищ перетворюються на освітні та культурні центри для громад своїх міст.
                                                     Завідувач «Нової бібліотеки»  Тимофій Федорець












Довідка
Стрічка «Ex Libris» була вперше презентована на Венеційському кінофестивалі, де отримала нагороду від Міжнародної федерації кінопреси.

Фредерік Вайзмен – американський режисер-документаліст. У своїх роботах автор нерідко досліджує роботу установ та соціальних структур: лікарень, шкіл, галерей, бібліотек, як у випадку Ex Libris. У 2016 році Фредерік Вайзмен був нагороджений «Оскаром» за видатні заслуги у кінематографі від Ради директорів Академії кінематографічних мистецтв і наук. Він стипендіат програми Макартура, член Американської академії мистецтв і наук, стипендіат програми Ґуґґенхайма і почесний член Американської академії мистецтв і літератури, а також –  лауреат численних нагород, у тому числі чотирьох Emmy.

Метод роботи режисера, на перший погляд, доволі простий – він ставить камеру і дозволяє глядачу споглядати все, що відбувається у просторі: лекції, гру на фортепіано, поетичні виступи, ігри дітей, дискусії між працівниками. Для Ex Libris автор відзняв таким чином понад 150 годин відео, з яких до фільму потрапило трохи більше трьох. Певно, найточніше стрічку описало видання IndieWire: «тригодинна медитація над суспільною свідомістю».

У стрічці немає звичної структури, титрів чи інтерв’ю на камеру. Ex Libris репрезентує споглядацьке кіно та метод «fly on the wall», хоча сам режисер в інтерв’ю нерідко зазначав, що не любить цих визначень. Загалом, фільм складається з окремих епізодів, що показують різні аспекти життя у стінах  Нью-Йоркської публічної бібліотеки. «Мої фільми тяжіють більше до романістики, ніж до журналістики. У них непряма оповідь: я прошу вас, глядачів, подумати про те, що ви бачите, про фрагменти та порядок, у якому я їх подаю. Таким чином, я презентую свою точку зору», — говорить режисер.

У фокусі фільму знаходиться Нью-Йоркська публічна бібліотека. Вайзмен показує фунціонування її розгалудженої системи і піднімає питання ролі бібліотеки у сучасному суспільстві. «Багато людей думає, що бібліотеки – це сховище книг. Але ні, бібліотеки це місця для людей, які хочуть навчатися», -  така думка звучить у одній зі сцен фільму.

Через конкретні приклади режисер показує, яким чином установа намагається сформувати інклюзивне суспільство у своєму місті. Поряд з читальним залом ви побачите хаб для людей, які не мають доступу до Інтернету вдома, майданчик для лекцій та зібрань, ярмарок вакансій та місце, куди приходять займатися діти.