12 Серп 2014
Криниця народознавства

На південному-заході міста Дніпропетровська знаходиться селище Краснопілля, що нині є складовою Красногвардійського району. Тут, на вулиці Дзеркальна 1, поміж мальовничих дерев, знаходиться бібліотека філіал №8 Дніпропетровської Централізованої міської бібліотечної системи публічних бібліотек для дорослих, що є осередком культурного життя Краснопілля вже більше ніж півстоліття. Десятки різноманітних заходів, які відбуваються тут кожного року роблять бібліотеку одним із найпопулярніших закладів селища. Працюють у бібліотеці лише двоє співробітників – Маленик Таміла Леонідівна (завідуюча бібліотекою) та Німченко Любов Іванівна.

Ми вирішили розпитати їх, в чому особливість їх бібліотеки, і взагалі чим живуть сьогоднішні бібліотекарі. Представляємо вашій увазі це інтерв’ю.

Поділіться будь-ласка трохи історією бібліотеки.

Таміла Маленик: Наша бібліотека була відкрита у 1951 році. З того часу вона стала серцем культурного життя Краснопілля. На сьогоднішній день її фонд складає близько двадцяти тисяч книг. Щорічно наш заклад відвідують більше двох тисяч мешканців нашого селища.

Кожна бібліотека нашого міста має свою специфіку, в чому особливість вашого закладу?

Таміла Маленик: Приоритетним напрямком діяльності бібліотеки є популяризація краєзнавства та народоознавства. Вже два роки бібліотека працює за проектом «У звичаях, традиціях народу ти душу краю рідного пізнай». Бібліотека намагається відроджувати забуті традиції і передавати їх молодому поколінню. Заклад тісно співпрацює зі 101-ою та 102-ою школами. Такий напрямок ми обрали не випадково, адже наше селище має довгу історію і відомо ще з кінця XVIII століття. Тут проживає багато старожилів, які зберігають народні традиції. Відвідуючи бібліотеку, вони розповідали цікаві факти з історії Краснопілля, секрети народної творчості, тощо. Тож ми вирішили, що для нашої бібліотеки народознавство буде дуже органічним напрямком роботи. З 2008 року в нас постійно відбуваються заходи які направлені на збереження та відновлення українських народних традицій, обрядів, мистецтв.

Чи відвідували її з творчими заходами відомі письменники?

Любов Німченко: Щодо відомих особистостей, то слід відзначити, що час від часу до нас з презентаціями книг приїжджають відомі письменники Придніпров’я, такі як Валерій Тищенко, Анатолій Шкляр, Леся Степовичка, Олександра Шепель та інші.

У 2013 році бібліотека презентувала «Червону книгу народних умільців Краснопілля», розкажіть більш детально про цей проект

Любов Німченко: Краснопілля багате на майстрів народного мистецтва, особливо вишивки. Ідея проекту «Червоної книги» виникла у 2009 році. До нас з ініціативою зробити виставку своїх робіт у бібліотеці звернувся місцевий майстер вишивки Василь Демидович Кандела. Ця експозиція викликала значний інтерес у мешканців Краснопілля. На відкриття ми запросили учнів 102-ої школи, в свою чергу вони привели на експозицію своїх батьків та родичів, люди приходили, ділилися враженнями. З’явилися нові бажаючі зробити виставки. Згодом була організована наступна експозиція. Таким чином потроху почала збиратися колекція. Коли в нас зібралося достатньо матеріалу, ми вирішили зробити таку книгу. В ній представлені фотографії робіт краснопільських вишивальників В. Д. Кандели, К. І. Валової, М. В. Гамзи, Л. І. Покулитої.

Які успіхи та визнання має бібліотека на міському рівні?

Таміла Маленик:  В 2013 році бібліотека стала переможцем загальноміському конкурсі професійної майстерності  бібліотечних працівників серед колективів міста, а також посіла перше місце у щорічному конкурсі творчої майстерності «Книга про яку я хочу розповісти». На ньому ми представляли книгу українського письменника, народознавця та етнографа Василя Скуратівського «Берегиня». Деякі її розділи були інсценізовані – це обрядові рушники, колискові пісні, українські вінки, обряд «Входини», народний календар. В 2013 році колектив бібліотеки став переможцем міського конкурсу професійної майстерності бібліотечних працівників.

Чому ви вирішили стати бібліотекарем?

Любов Німченко:  Спочатку я працювала вчителем математики в школі № 102. Через деякий час перейшла до шкільної бібліотеки, де пропрацювала шість років. Згодом перевелась сюди. До речі серед моїх учениць була й наша завідуюча Таміла Леонідівна.

Таміла Маленик:  Я вирішила продовжити династію бібліотекарів. Моя мама працювала в нашій бібліотеці. Тепер тут працюю я. Мені дуже подобається моя робота, вона дуже творча.

А яка ваша найулюбленіша книжка?

Таміла Маленик:  Майн Рид «Вершник без голови»

Любов Німченко: Джек Лондон «Маленька хазяйка великого дому».

Чи знайомитеся ви з творчістю сучасних авторів?

Таміла  Маленик:  Так, звичайно. Ми намагаємося слідкувати за літературним життям України та світу. Залюбки читаємо твори Галини Вдовиченко, Люко Дашвар, Олеся Бузини та інших.

Які цікаві заходи проводила ваша бібліотека?

Таміла Маленик:  Серед заходів, які викликали найбільший інтерес у мешканців нашого села на першому місці стоїть презентація книги Олександри Григорівни Шепель  та Понурко Сергія Олександровича «Історія виникнення та розвитку села Краснопілля». Ця книга стала надзвичайно популярною у наших мешканців, усі авторські примірники швидко розкупили. Зараз в бібліотеці залишився лише один екземпляр і той постійно беруть читачі.

Взагалі, кожен із заходів по-своєму особливий. Яскравими також були проекти «Сьогодні Івана, а завтра Купала», «Довічна слава писанкам і тим, хто їх творив», присвячені відповідно святам Івана-Купала та Великодню. Вони відбувалися на відкритому повітрі, поруч з бібліотекою. Ми запросили учнів 101-ої та 102-ої шкіл приєднатися до нас. Так, підчас нашого святкування Івана-Купала діти плели українські віночки та співали обрядових пісень, шукали чарівну квітку-папороть, стрибали через магічний вогонь (його ми зробили з кропиви). На заході присвяченому  Великодню,  проходив цікавий майстер-клас з прикрашання святкових крашанок, також діти читали вірші, відгадували загадки, шукали писанки у траві на подвір’ї бібліотеки. Взагалі усі наші заходи сповнені яскравими та творчими конкурсами та вікторинами. Крім того, на них можна також ознайомитись з виставками робіт народних умільців Краснопілля (вишивки, орігамі, дерева), експозиціями малюнків дітей та звичайно ж виставками книг з різних тем. Кожному заходу передує ретельна підготовка.

Чи діють у бібліотеці обєднання за інтересами?

Любов Німченко:  Так, звичайно. В нас постійно діє гурток «Мистецтва скринька золота», де діти та дорослі пізнають ази рукоділля (ляльки з ниток, в’язання, макраме, модульне орігамі, плетення віночків, квілінг тощо). Для його роботи було передплачено спеціалізовані видання такі як «Делаем сами», «Рукоделье».  Після кожного майстер-класу у бібліотеці діє невеличка виставка найкращих робіт. Цей гурток дуже популярний серед відвідувачів, тут вони обмінюються досвідом, створюють власні оригінальні роботи. Нещодавно молоді майстри зацікавилися вишивкою картини «Козак Мамай», тож, можливо, восени буде організована виставка.

А які книги користуються зараз найбільшим попитом у читачів?

Любов Німченко:  Найрізноманітніші. В кожного віку є свої улюблені книжки. Діти зазвичай беруть казки та твори які задають читати за шкільною програмою. Молодь бере більше спеціалізовану літературу для навчання. Серед художніх творів, найбільш популярні книжки А. Бушкова, А. Мариніної, І. Роздобудько, О. Кравченко та інших.

Саме такою, на перший погляд непримітною, а насправді дуже важливою складовою Краснопілля виявилася бібліотека-філал № 8 Дніпропетровської ЦМБС. І усе це завдяки наполегливій та продуктивній праці її співробітників.

 

Тимофій Федорець