12 Серп 2014
Бібліотека відкриває таланти

Кожна людина має свій талант. Один гарно малює, другий складає прекрасні вірші, третій добре грає у футбол. Та далеко не кожен часом знає яким саме даром він наділений. І щасливий той, хто зміг своєчасно виявити та розвинути його. Саме такої думки дотримується завідуюча бібліотекою-філіалом № 29 Старікова Галина Іванівна.

Більше 25 років вона працює у Палаці книги, який знаходиться на житловому масиві Мирний. Протягом усього цього часу свою роботу вона спрямовувала на виявлення найрізноманітніших здібностей у своїх читачів. Не дарма в професійних колах бібліотека-філіал № 29 відома як місце, де відкриваються таланти. Ми вирішили розпитати Галину Іванівну про це її вміння та особливості роботи її бібліотеки.

Галина Іванівно, скільки років ви працюєте бібліотекарем?

Загалом роботі в бібліотеці я присвятила вже 51 рік. На початку моєї трудової діяльності, після завершення культпросвіт училища, я одночасно завідувала клубом та клубною бібліотекою, приймала участь та була організатором різноманітних гуртків. Згодом я зупинилася лише на роботі в бібліотеці. І ось вже 30 років працюю виключно в цій галузі.

В бібліотеці-філіалі № 29 ви працюєте від самого початку створення, розкажіть трохи її історію.

У 1986 році я переїхала у Дніпропетровськ. Хотіла влаштуватися на шинний завод. Звідти направили в міське Управління культури. Потім мене запросила до себе на роботу директор Центральної міської бібліотеки Ерна Андріївна Шамичкова. Кілька років я працювала у методичному відділі, але мені хотілося більш живої роботи, тож коли у 1989 році на ж/м Мирний вирішили відкрити бібліотеку, я відразу ж захотіла тут працювати. Ж/м Мирний потребував бібліотеки давно, адже тут на той час проживало близько 8 тисяч мешканців. Спочатку бібліотека діяла в приміщенні гуртожитку на вул. Б. Кротова. Не було можливості знайти окреме приміщення. Але завдяки наполегливості, енергії ми знайшли приміщення. Це були важкі часи початку приватизації. За кожну комунальну будівлю точилися справжні бої. Пригадую той час, коли на приміщення нашої бібліотеки претендувала перукарня, а пізніше вже при незалежній Україні тут хотіли відкрити кафе та казино. До кого тільки ми не зверталися з Ерною Андріївною за заступництвом, і до Сергія Леонідовича Тігіпка, і до Івана Івановича Куліченко, і до багатьох інших впливових депутатів та підприємців. Конкуренти за будівлю навіть вікна в бібліотеці били, аби мене налякати (й досі можна побачити на деяких вікнах різне скло). Врешті решт сюди приїхала спеціальна комісія на чолі з головним архітектором міста, яка постановила, що бібліотека на житловому масиві Мирний необхідна і вона буде саме в цьому приміщенні. З того часу інші претенденти відступили і тепер у нас спокійно. 

Як вам вдається відкривати таланти?

Просто я дуже люблю свою роботу. А таланти як відкриваються? Ось приходить до мене новий читач, скажімо, маленька дівчинка, першокласниця. Я заповнюю формуляр, та розмовляю з нею: А чим ти захоплюєшся? Ляльки любиш? – Люблю, відповідає. - А в нас тут в бібліотеці книги та журнали по виготовленню ляльок є. Даю їй почитати. Вона цікавиться потім приходить мені свої роботи показує. Десять, п'ятнадцять хвилин поговорю так і про інтереси більше дізнаюся. Намагаюся літературою корисною допомогти. А як виявиться справжній талант, тоді виставки робіт організовуємо, майстер-класи проводимо.

А чи є серед ваших читачів дійсно відомі особистості?

Звичайно. Наприклад, дніпропетровська співачка та викладач східних танців Аміра. Вона мене нещодавно на свій концерт запрошувала. Або ж Влад Приваліхін, юний хокеїст, який відомий далеко поза межами нашої країни. Певно, найбільш знана серед моїх читачів художниця Інна Білоус (Точілкіна).  Вже більше 10 років вона проживає у Франції. Її картини дуже популярні у світі, неодноразово виставлялися в Луврі. Час від часу вона відвідує батьківщину та іноді заходить в гості до бібліотеки. Інна подарувала нам книги зі своїми роботами.

Якого віку ваші наймолодші та найстарші таланти?

Діти швидко ростуть. Наша бібліотека знаходиться недалеко від 40-ої школи, тож до нас приходять першокласники. Вже тоді в деяких із них виявляються різні здібності, хтось гарно грає у футбол, хтось вишиває. В когось навпаки вони виявляється пізніше. Наприклад, в мене був читач Дудар Андрій, який створював надзвичайно гарні ікебани з бісеру. Я виявила цей його дар, коли він був у 9-му класі, спочатку він соромився показувати свої роботи. Згодом він посів друге місце на всеукраїнському конкурсі народних умільців. Щодо найстарших, то, наприклад, в нас є художник Чепкий Станіслав Васильович, йому вже за 50, або ж вишивальниця Коломієць Жанна Сергіївна, їй вже за 70. Я думаю, для таланту вік не важливий.

Певно, що за такої великої кількості талановитих особистостей, у вас цікаво проходять заходи…

Дуже цікаво! Тут тобі і виставки картин та робіт народного мистецтва, і майстер-класи, і літературно-музичні вечори, і конкурси талантів, і покази мод. Мені подобається працювати з людьми. А особливо з дітьми. Це надзвичайний заряд позитивної енергії. Вони завжди дуже активні, постійно допомагають мені з організацією заходів, вигадують цікаві ідеї. Єдине що іноді засмучує, що діти виростають. Як стають студентами, то ще відвідують бібліотеку, а коли йдуть у справжнє доросле життя то майже не заходять. А ти до них так звикаєш. Проте на зміну йде нове покоління і я постійно в роботі. На заходах в бібліотеці завжди збирається повний зал. Це й не дивно, адже окрім школи, церкви та бібліотеки інших закладів культури в нашому районі немає. А вони насправді потрібні людям. Тому у нас постійно багато відвідувачів.

Що надихає вас відкривати таланти?

Я завжди вела активний спосіб життя. Приймала участь у різноманітних гуртках, писала вірші, грала на баяні, організовувала заходи. Я дуже люблю таку роботу. . 

Ось такою, по-справжньому закоханою у свою роботу, побачили ми завідувача бібліотекою-філіалом № 29 Дніпропетровської ЦМПБС Старікову Галину Іванівну. Тож бажаємо їй творчої наснаги та відкриття нових талантів.

 

Тимофій Федорець