Іван Васильович Способний (1865-1930 рр.) - політик, громадський діяч, меценат, міський голова Катеринослава (1909 р., 1913 р.)
Іван Васильович Способний народився у 1865 році в Олександрівському повіті Херсонської губернії. Дворянин. Освіту здобув у Полтавській гімназії, а потім у Санкт-Петербурзького університеті на юридичному факультеті. До 1890 року займався сільським господарством і в той же час служив присяжним повіреним в Одесі. Потім служив по лінії Міністерства юстиції.
У 1892 році Іван Васильович призначається товаришем (заступником) прокурора Катеринославського окружного суду. Вийшовши у відставку, він займається громадською, діяльністю. У 1906 році очолив міський комітет до виборів І Державної думи і був обраний її депутатом від Катеринославської губернії. Він активно представляв інтереси виборців і виступав за економічний та культурний розвиток міста.
Два рази в 1909 і в 1913 роках Івана Васильовича обирали Катеринославським міським головою. Цю посаду він обіймав дев’ять років - до березня 1917 року. За роки його керівництва місто Катеринослав зазнало значних перетворень. Він піклувався про розвиток освіти та медицини, було відкрито нові школи та лікарні. Іван Васильович був завзятим прихильником господарського способу провадження міських робіт, вивчав і враховував кращі світові досягнення в питаннях міського благоустрою, до їх вирішення залучав видатних інженерів, учених, фахівців.
У 1909 році відкрито новий водопровід у місті, з'явилися нові фільтри на Кайдацькій насосно-фільтрувальній станції, відкрита водонапірна башта (нині архітектурна пам’ятка (просп. Науки, 110), продовжена лінія міського трамваю від вулиці Лагерної (нині просп. Науки) до Курінної (нині Телевізійна). У 1910 році було виконано мощення головного проспекту від Міського саду (нині парк Глоби) до вокзалу витонченою «італійською мозаїкою». Для ажурного укладання у візерунок овальної форми мініатюрних шматків базальту працювали доставлені в місто спеціальні машини для трамбування і упорскування розчину у шви бруківки. Подібний спосіб мостіння практикувався лише в Америці і частково в Європі.
У 1910 році Іван Васильович Способний організував і провів у Катеринославі Південноросійську промислову, сільськогосподарську та кустарну виставку. Головними павільйонами на ній стали експозиції міського та земського самоврядування. Міська управа експонувала 14 своїх відділів: народну освіту, пожежну частину, освітлення, хімічну лабораторію, базари, санітарію, статистику, медицину, трамвай, водопровід, ветеринарію, бойню, бухгалтерію. За підсумками виставки Катеринослав нагородили великою золотою медаллю за високий рівень благоустрою міського господарства.
У 1910 році бюджет Катеринослава вперше в історії перевищив два мільйони рублів, що дозволило нашому місту увійти до числа 14 найбільших міст імперії. У 1912 році була отримана позика - 2 млн. 600 тис. руб. для вирішення фінансування міста, а Вище Гірниче училище перетворене на Гірничий інститут. До 1917 року кількість абонентів міського телефону перевищила 600. Було видано новий і останній в історії Катеринослава план міста та прийнято бюджет.
Двічі на місяць видавався журнал «Известия Екатеринославского городского общественного управлення», який І. В. Способний особисто редагував. «Известия» розповідали про всі міські справи, про досягнення міського господарства. Крім усього, за посередництвом місцевих газет організовувалася полеміка щодо міських питань - цілі шпальти присвячувалися кращим способам освітлення й мостіння вулиць, прокладання нових маршрутів трамваю та інше. Можна було також прочитати стенограми засідань міської думи, рішення управи.
Після Лютневої революції 1917 року Іван Васильович Способний подав у відставку та виїхав з міста.