Дмитро Тимофійович Мізко (1772-1847), перший директор Катеринославської чоловічої гімназії
Дмитро Тимофійович Мізко народився 26 жовтня 1772 року у м. Борзна на Чернігівщині у сім’ї священика. Він закінчив Чернігівську семінарію, а потім навчався у Київській духовній академії. У 1788 році розпочав цивільну службу у Катеринославі, який щойно виник як центр губернії і потребував чиновників. Спочатку служив підканцеляристом Катеринославської казенної палати. Дмитро Тимофійович Мізко мав добрі знання і старанність і за три роки пройшов щаблі канцеляриста та регістратора.
У 1794 році Дмитро Тимофійович переведений на посаду помічника землеміра в Межеву експедицію при Катеринославському намісництву. У 1795 році здобув чин прапорщика і його перевели на службу в Катеринославську палату цивільного суду. Він успішно справлявся з різними дорученнями катеринославських губернаторів, що не могло залишитися непоміченим і неоціненим. Проте прославився Д. Т. Мізко не як адміністратор, а як педагог і організатор освітньої справи в Катеринославській та Херсонській губерніях.
9 листопада 1803 року колезький секретар Д. Т. Мізко був затверджений на посаді директора народних училищ Катеринославської губернії. Одночасно він виконував обов’язки совісного судді. За його безпосередньої участі училище було реорганізовано на Катеринославську чоловічу гімназію, яка була урочисто відкрита 1(13) серпня 1805 року. Дмитро Тимофійович Мізко перебував на посаді директора Катеринославської класичної чоловічої гімназії 26 років (1805-1831 рр.).
Саме за часи його директорства гімназія стала одним із найкращих закладів у Харківському навчальному окрузі. В 1805 році в гімназії навчались 36 хлопчиків, а в 1839 - уже 139. У 1805-1806 рр. у бібліотеці налічувалося 8738 екземплярів підручників, «20 фігур для вивчення природничої історії», 50 карт, а в 1812 році із Лейпцига було виписано 705 книжок латинською, грецькою, французькою та німецькою мовами. Управлінню Катеринославської гімназії підпорядковувалися всі повітові гімназії (училища) та приходські училища. За час перебування Дмитра Тимофійовича Мізка на посаді директора було відкрито 53 приходських училища.
Гімназію відвідували опікун Харківського навчального округу, таємний радник, сенатор граф Северин Потоцький і губернатор Катеринославської, Херсонської та Таврійської губернії Еммануїл Рішельє (Дюк де Рішельє), пізніше відвідав Херсонський військовий губернатор і губернатор Катеринославської, Херсонської та Таврійської губернії граф Олександр Ланжерон і всі були задоволені станом виховання та учбовою роботою.
У 1812 році Дмитро Тимофійович став членом Санкт-Петербургського вільного Товариства любителів наук і художеств. Він виступає ініціатором пожертвувань дворянства Катеринославщини на гімназію. Було зібрано значні кошти, на які було придбано будинок для занять і покращено умови для навчання. У Катеринославській гімназії на відсотки від коштів благодійників утримувалося щорічно 6-8 бідних учнів. У 1822 році Дмитро Мізко домігся розпорядження про нагородження найкращих випускників гімназії двома золотими та двома срібними медалями.
У 1815 році Дмитро Мізко склав екстерном іспити у Харківському університеті на вчене звання «Доктор изящных наук». В 1816 році Дмитро Тимофійович обирається Дійсним членом Санкт-Петербурзького Вільного Економічного Товариства, яке об’єднувало людей освіти і культури. У 1918 році Д. Т. Мізко був обраний член-кореспондентом «Імператорського Людинолюбивого Товариства». Директор гімназії отримав чин дійсного статського радника, і у 1824 році став членом Товариства наук при Харківському університеті.
У 1815 році Дмитро Тимофійович одружився з поміщицею Новомосковського повіту Олександрою Федорівною Легкоступ (1789-1722), дочкою колишнього військового старшини Запорозької Січі, одного з фундаторів козацького Троїцького собору у Новомосковську. Вона ж була племінницею останнього писаря Запорозької Січі Івана Глоби. Маєток Д. Т. Мізка знаходився у с. Карабинівка Новомосковського повіту. Подружжя мало трьох дітей - Миколу (1818-1881), Надію (1820-1866) та Георгія (1822-1886). У щасливому шлюбі Дмитро Тимофійович прожив лише 7 років, у 1822 році його дружина померла, більше він не одружувався.
За свою службу Д. Т. Мізко отримав орден св. Володимира 4-го ступеню (1808 р.), орден св. Анни 2-го ступеню (1817 р.), орден св. Володимира 3-го ступеня (1824 р.)
Дмитро Тимофійович Мізко помер 19 грудня 1847 року.