Вулиця Фрунзе в місті Дніпро перейменована на честь Василя Кириловича Чапленка (1900-1990), українського письменника, драматурга, літератора, мовознавця, критика, редактора, дійсного члена УВАН (Українська вільна академія наук) та НТШ (Наукове товариство імені Шевченка).

Василь Кирилович Чапленко народився 18 березня  1900 року в с. Миколаївка Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Справжнє ім'я та прізвище - Василь Кирилович Чапля. Схильність до письменницької творчості він успадкував від бабусі, що співала і знала безліч народних пісень, і від батька, який був народним художником.

В 1916 році Василь Чапленко закінчив міністерську двокласну школу з п'ятирічним строком навчання. Після закінчення Павлоградської вчительської семінарії в 1920 році, Василь Кирилович Чапленко учителював у с. Юр'ївка. Продовжив навчання на літературно-мовному відділенні Катеринославського вищого інституту народної освіти. Його викладачами були видатні науковці того часу. Лекції з українського письменства читав Петро Єфремов (брат академіка Сергія Єфремова). Саме він познайомив Василя з невичерпними багатствами українського слова та порадив вступити до аспірантури науково-дослідної кафедри українознавства, очолювану професором Дмитром Яворницьким. У 1919 році Василь Кирилович Чапленко дебютував у літературі віршем у павлоградській газеті «Плуг и молот». У 1927 році у Києві вийшла його перша книга оповідань «Малоучок».

Василь Кирилович був відомим у м. Дніпропетровську українським діячем і письменником, членом літературної організації «Плуг» і редколегії журналу «Зоря». Друкувався в катеринославських часописах «Споживач», «Зоря». В 1929 році на сторінках часопису «Червоний шлях» вийшла його друга повість «Братов’я». 9 серпня 1929-го року Василя Кириловича Чапленка заарештували у справі «Спілки визволення України». Арешт та семимісячне ув’язнення позбавили його роботи.

У 30-х роках Василь Кирилович викладав у Дніпропетровському металургійному інституті на робітфаку. У 1931-му році він ініціював перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Канівській горі. Студенти підготували доповіді й організували урочисті зібрання, присвячені Т. Г. Шевченку, на яких читали вірші та співали пісні, написані на вірші Тараса Шевченка, Михайла Петренка, Степана Руданського та інших українських поетів. Василя Кириловича Чапленка звинуватили в націоналізмі і звільнили з посади. У 1932 році він шукав роботи в різних містах: Сталіно, Луганську, Ашхабаді, Ставрополі, П'ятигорську. 

У роки Другої світової війни жив в Дніпропетровську, працював викладачем української мови у транспортному інституті. У 1943 році письменник виїхав до Німеччини, згодом - до США (1949 р.), де почали виходити його художні та наукові твори. Заручившись підтримкою емігрантів, Василь Чапленко, вже під прізвищем Чапля видав твори - роман «Чорноморці», повісті «На узгір’ї Копет-Дагу», «Його таємниця», збірку «Драматичні твори», вірші. Вийшла його тетралогія «Січеславщина»  про події 1918-1930 років на Катеринославщині. Тетралогію склали роман «Українці», повісті «Півтора людського», «Загибіль Перемітька» і «Люди в тенетах». Події відбуваються у Катеринославі, Новомосковську і Підгородньому. На сторінках тетралогії, окрім вигаданих персонажів, діють і цілком реальні - повстанські отамани Федір Сторубель, брати Горобці та інші. Видано мовознавчі праці періоду еміграції - «Українська літературна мова XVIII століття до 1917 року», «Історія нової української літературної мови». 

У 1952-1953 роках Василь Чапленко був головним редактором недільного додатку до газети «Свобода», видавав часопис «Всесвіт». Заснував в УВАН (Українська вільна академія наук) «Постійну комісію для збереження літературної та мистецької спадщини  Володимира Винниченка». 

Під його керівництвом діяв популярний астрономічний клуб, який мав третій за потужністю телескоп у США. 

За дев'яносто років життя Василь Кирилович Чапленко встиг чимало, бібліографія творів (включно з публікаціями в періодиці) нарахувала 800 назв. 

Помер Василь Чапленко 4 лютого 1990 року у місті Матаван (штат Нью-Джерсі). 

16 листопада 2015 року вулиця Фрунзе в Центральному районі міста Дніпра перейменована на вулицю Василя Чапленка.