Павло Нірінберг (1936-2008), архітектор, член спілки архітекторів СРСР, Лауреат Державної премії СРСР в області архітектури за проєктування житлового масиву Перемога (1983), заслужений архітектор України (1985), дійсний член Української академії архітектури (1994).
Павло Рафаїлович Нірінберг народився 14 квітня 1936 року в Вінниці. Закінчив Саратівський будівельний технікум, а потім - архітектурний факультет Ленінградського інженерно-будівельного інституту. Вже будучи студентом Павло Нірінберг продемонстрував неординарний талант майбутнього зодчого. На 5-му курсі переміг у творчому конкурсі і взяв участь в оформленні декількох об’єк-тів Ленінграда в рамках підготовки до Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Гельсінкі. Студента Павла Нірінберга було нагороджено поїздкою до Фінляндії, де йому судилося зустрітися з видатним фінським архітектором Алваром Аалто і ознайомитися з його творчим доробком.
Після закінчення архітектурного факультету за направленням як молодий спеціаліст він поїхав до Красноярську, де взяв участь в розробці декількох проєктів - корпусу міськвиконкому, корпусу міському партії, будинку Палацу Молоді. В 60-х роках архітектор скористався пропозицією щодо переїзду до м. Дніпропетровська. З 1967 року - головний архітектор інституту «Дніпроцивільпроєкт». За участю архітектора були розроблені проєкти забудови житлових масивів Сонячний (1968-1976 рр.), Мандриківський (1975-1979 рр.), Перемоги (1981р.). Житловий масив Перемога був визнаним одним з найкращих в СРСР і був внесений до списку пам’яток архітектури союзного значення. Група архітекторів під керівництвом Павла Нірінберга отримала Державну премію.
Багато робіт архітектора Павла Нірінберга стали знаковими для сучасного образу м. Дніпро. Одним з перших проєктів в місті стало спорудження 18-ти поверхового «Будинку книги» на розі проспекту Карла Маркса (нині Дмитра Яврницького) і вулиці Дзержинського (нині Володимира Вернадського) в 1976 році. В 1977 році був реалізований проєкт Міського лекторію (Літній театр) у парку ім. Т.Г. Шевченка, який став одним з улюбленіших проєктів архітектора. В 1975-1979 роках під керівництвом Павла Нірінберга була споруджена перша 28-поверхова монолітна висотна будівля на житловому масиві Перемога, яка стала одним з архітектурних символів району. В 1983 році була збудована друга висотна будівля.
Варто зазначити, що внесок Павла Рафаїловича в розвиток Дніпропетровська (нині Дніпра) в 1970-1980-х рр. суттєво вплинув на формування архітектурної школи. Наприкінці 80-х років Павло Нірінберг працював над проєктом цирку. Під час будівництва цирку вперше використали збірні залізобетонні конструкції для шатрового покриття. В 1983 році за проєктом Павла Нірінберга була зведена будівля Дніпровської міської ради на проспекті Дмитра Яворницього, яка стала окрасою проспекту. За легендою, на фасаді будівлі міськвиконкому вміщено своєрідний підпис Павла Нірінберга - величезні стилізовані літери «Н». Павло Ніренберг був одним із найяскравіших представників архітектурного середовища Дніпропетровська 70-80 років минулого століття.
Павло Рафаїлович Нірінберг писав акварельні пейзажі. У 1994 році відбулися його персональні виставки - у Києві та Дніпропетровську.
У 1998 році Павло Нірінберг емігрував до США і оселився в Нью-Йорку. Брав участь в міжнародних архітектурних конкурсах, зокрема серед кращих робіт - його проєкт театральних кас - на Тайм-сквер в Манхетені. За пропозицією однієї з американських проєктних фірм він активно включився в серйозну роботу з реконструкції вулиці Бонд на Манхетені. Хвороба, яка виявилася ще в Дніпропетровську, не відступала. Опікувала Павла Нірінберга одна з найкращих американських клінік, яка продовжила йому життя на пять-шість років.
Павло Рафаїлович Нірінберг помер 5 серпня 2008 року в США.
24 листопада 2015 року вулиця Баумана в Соборному районі Дніпра перейменована на вулицю Павла Нірінберга. Свою назву вулиця отримала невипадково, на розі вулиць Павла Нірінберга і Січеславської Набережної знаходиться один з найбільших та найкрасивіших об'єктів архітектора - будівля нового цирку.