Монастирський острів - не просто зелений куточок посеред Дніпра, а місце, де межа між історією і легендою майже стирається. Тут час ніби уповільнюється, а звичайні речі інколи набувають зовсім іншого змісту.
Колись його стрімкі скелі здіймалися над водою, мов природна фортеця. Лише з північного боку можна було ступити на острів - і, можливо, не кожному це було під силу. Недарма у різні часи його називали Священним, Хрестовим, навіть Гадючим. Кожна назва - як відлуння давніх, напівзабутих історій.
За переказами, ще в часи скіфів тут міг існувати сакральний центр - загадковий Ескампей, описаний Геродотом. А в глибинах Дніпра, неподалік острова, нібито спочиває легендарний «цар-казан», відлитий зі стріл воїнів і наділений магічною силою перемоги.
Інші легенди ведуть під землю. Кажуть, що під островом існували ходи, які з’єднували його з берегами. У цих підземеллях, за переказами, приховані давні артефакти - від таємничих «магнітів Заратустри» до міфічного «кристалу знань», залишеного невідомими цивілізаціями. Дехто вважає Монастирський острів однією з так званих «енергетичних точок» планети.
Особлива атмосфера острова відчутна надвечір. Свідки розповідають про дивні явища: компаси, що раптом втрачають напрям, годинники, які зупиняються, і відчуття зміненого простору. У кронах дерев іноді вбачають обриси купола - ніби примарного храму з минулого.
Можливо, саме ці легенди стали підґрунтям для появи тут храму - Храму Святителя Миколая, збудованого, за переказами, на місці давнього візантійського монастиря.
Є на острові й тихі, майже непомітні таємниці. Серед дерев, за словами відвідувачів, захований камінь, що виконує бажання - але лише ті, які йдуть від серця. А пішохідний міст, що веде на острів, у народі називають «чарівним»: варто зупинитися посередині й загадати бажання - і воно може здійснитися.
Легенди та історичні перекази
Монастирський острів із давніх часів був важливою зупинкою на торгових і військових шляхах Дніпром, зокрема на легендарному маршруті «із варягів у греки».
Перекази пов’язують острів із постатями, що стали частиною історії та духовної традиції:
• Андрій Первозванний - учень Христа, який нібито проповідував у цих краях;
• Ольга - за легендою, зупинялася тут у 957 році, прямуючи до Константинополя;
• Володимир Великий - міг відвідувати острів під час походу на Корсунь у 988 році;
• Мстислав Ізяславович - імовірно бував тут після походів проти половців.
Окрема легенда розповідає, що у IX столітті на острові зупинилися візантійські ченці, які, зачаровані місцевістю, заснували тут монастир. Саме з цією історією пов’язують назву острова - Монастирський.
Межа між реальністю і міфом
Сьогодні Монастирський острів - улюблене місце відпочинку дніпрян. Тут гуляють, милуються краєвидами, приходять до храму чи просто шукають тишу.
Та варто лише трохи прислухатися - і відкривається інший вимір цього місця. Острів ніби зберігає свої таємниці, відкриваючи їх не кожному.
І, можливо, саме тому він і досі залишається одним із найзагадковіших куточків Дніпра.