У місті Дніпро, над центральним парком імені Лазаря Глоби, пролягає вулиця Олени Блаватської. Вона тягнеться від вулиці Старокозацької до перетину проспекту Дмитра Яворницького з вулицею Павла Скоропадського.
Під час будівництва вулицю називали Новою. У 1927 році їй було присвоєно назву «Імені Х-річчя Жовтня». Уже в 1928 році її перейменували на «Гаврилова» - на честь Івана Андрійовича Гаврилова, голови міської ради та виконавчого комітету (1935-1936 рр.). У 1937 році знову почали використовувати назву «Нова», але невдовзі вулиця отримала назву «Папаніна» - на честь Івана Папаніна, полярного дослідника, письменника, військовослужбовця, географа. У 1940 - середині 1960-х років паралельно вживалися назви «Папаніна» та «Нова», а згодом закріпилася лише назва «Нова».
У 2003 році, під час відзначення ювілею колишнього першого секретаря ЦК КПРС України Володимира Щербицького, вулиця отримала його ім’я. У 2015 році її було перейменовано на честь уродженки Катеринослава - Олени Петрівни Блаватської (1831-1891рр.).
Вулиця проходить на межі двох історичних зон паркового комплексу, які раніше називалися «Міський сад» і «Технічний сад». У 1925–1927 роках її проклали через територію Технічного саду, над парковою водоймою: було створено насипи та збудовано спеціальний міст. Нову вулицю використовували як проїзну, попри те, що вона проходила територією парку; до Другої світової війни тут здійснювався інтенсивний автомобільний рух.
У 1936 році під вулицею, по обидва боки мосту, через пандуси було прокладено два тунелі дитячої залізниці: імені Олександра Пушкіна (нині Козацький) та Василя Чапаєва (згодом Маяковського, нині Січеславський). У липні 1936 року введено в дію Малу залізницю - другу в СРСР (після Тбілісі) та першу в Україні.
Розташування вулиці над парком мало й функціональне значення. До 1950-х років головна площа міста знаходилася перед входом до парку імені Чкалова (нині Глоби). Саме тут відбувалися масові святкові демонстрації (1 травня, 7 листопада тощо), для яких встановлювали трибуну (нині на цьому місці триває будівництво метрополітену). Вулицю проклали як найкоротший автомобільний шлях від адміністративних будівель до місця проведення цих заходів.
Після Другої світової війни вулиця кардинально змінила свій вигляд: автомобільний рух було заборонено, і вона стала пішохідною. У 1960–1970-х роках зникли ажурні огорожі та декоративні вазони. Під час реконструкції парку в середині 1970-х років суттєво змінено вихід на проспект Дмитра Яворницького, де облаштовано панорамну площу для масових заходів.
Вулиця завершується в районі вулиці Старокозацької п’ятиповерховим житловим будинком («хрущовкою»), збудованим у 1960-х роках (вул. Старокозацька, 60), де розміщується обласна бібліотека для молоді. У 1982 році поряд зведено п’ятиповерхову будівлю «Будинок політпросвіти» (вул. Старокозацька, 58), яку в середині 1990-х років переобладнано на діловий центр. Через перепад рельєфу приблизно на 7 метрів будівля виглядає більш монументальною. Одна з терас утворює своєрідну арку над вулицею. У цокольному приміщенні будівлі вже понад двадцять років працює ресторан. Вулиця виходить до будівлі обласної ради.
Одноарковий залізобетонний міст
Основною спорудою є міст над парковою водоймою - один із найстаріших збережених мостів міста. Це одноарковий залізобетонний міст, що є візуальним центром парку.
Будівництво мосту розпочалося у 1925 році під керівництвом інженера А. А. Гармаша (згодом професора та проректора інженерно-будівельного інституту) і завершилося у 1926 році. Міст органічно вписався в ландшафт і став складовою частиною тодішньої вулиці Нової, яка з’єднала проспект Дмитра Яворницького та вулицю Старокозацьку.
Для підходів до мосту насипали високі пандуси, а з обох боків спорудили сходи. Завдяки цьому міст почали використовувати як оглядовий майданчик. Звідси відкриваються краєвиди парку: праворуч - Літній театр і парк атракціонів, ліворуч - фонтан «Маленький принц» та дитяча залізниця.
Цікаві факти
Вулиця розташована в Центральному районі міста Дніпро.
Це одна з найкоротших вулиць міста - її довжина становить близько 500 метрів.
Одна з наймолодших вулиць історичного середмістя та популярне місце для прогулянок.
Є найкоротшим пішохідним шляхом між проспектами Дмитра Яворницького та Олександра Поля.
На вулиці офіційно не зареєстровано жодного житлового будинку; аншлаги без номерів розміщені на будівлях, що фактично належать до інших вулиць.
Найцікавішою особливістю є наполегливість, із якою зберігалася назва «Нова»: багато мешканців міста й досі користуються саме нею.