Микола Якович Біліченко (1923-2010) - відомий український вчений в галузі рудникового транспорту, гірничий інженер-шахтобудівник, доктор технічних наук, професор кафедри транспортних систем і технологій Національного гірничого університету (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), академік Академії інженерних наук України, Заслужений працівник вищої школи України, повний кавалер знака «Шахтарська слава».
Микола Якович Біліченко народився 24 листопада 1923 року. Дитинство і шкільні роки майбутнього вченого пройшли у селі Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Пізніше він навчався у Київському авіаційному інституті, а на початку війни - у Харківському вищому авіаційно-технічному училищі. Потім були фронтові шляхи. За мужність і відвагу М.Я. Біліченко нагороджений бойовими медалями та орденом Червоної Зірки.
У 1946-1949 роках він навчався на гірничому факультеті за спеціальністю «шахтне будівництво» у Дніпропетровському гірничому інституті (нині НТУ «Дніпровська політехніка»), який закінчив з відзнакою. Миколу Біліченка залишають в аспірантурі на кафедрі рудникового транспорту. Молодий науковець зацікавився питанням дослідження роботи стрічкових конвейєрів у шахтах Нікопольського марганцеворудного басейну і у 1952 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Исследование некоторых вопросов работы ленточных конвейеров в условиях шахт Никопольского марганцевого бассейна».
Спершу працює асистентом кафедри рудникового транспорту, а згодом - доцентом цієї ж кафедри (1954 рік) та деканом гірничого факультету (1962-1964 роки), наполегливо веде науковий пошук по шляху вдосконалення стрічкових конвейєрів і незабаром копітка праця завершується захистом у 1964 році докторської дисертації. У 1966 році йому присвоєно учене звання професора по кафедрі рудникового транспорту. У 1974-1988 роках - завідуючий кафедрою прикладної механіки, у 1988-1994 роках - завідуючий кафедрою рудникового транспорту.
Основоположник і відомий вчений в напрямку експериментальних досліджень режимів роботи стрічкових конвейєрів в умовах їх використання на гірничих підприємствах з допомогою комплексу спеціальної вимірювальної апаратури, а також удосконалення параметрів та конструкцій цих пристроїв.
У 1964-1995 роках М.Я. Біліченко займав посаду проректора ДГІ з навчальної роботи, першого проректора. Брав активну безпосередню участь у підготовці висококваліфікованих інженерів. Всі свої знання, багаторічний досвід, творчі сили та енергію Микола Якович передавав співробітникам та студентам. З 1995 року М.Я. Біліченко - професор-консультант ректорату. Опублікував більше 120 праць, в тому числі підручники та монографію у співавторстві.
Більше 60 років життя, напруженої педагогічної роботи, наукової і адміністративної діяльності М.Я. Біліченка були пов’язані з Національним гірничим університетом. Посаду проректора з навчальної роботи він займав рекордний термін - 30 років, до останніх днів активно працював в НГУ, залишаючись його відданим патріотом. У поважному віці знався на сучасних технологіях і освоював нові професійні горизонти.
Пішов із життя у 2010 році.
У липні 2015 року на фасаді головного корпусу Національного гірничого університету (з 20 грудня 2017 року - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка») відкрито меморіальну дошку професору Миколі Яковичу Біліченку на згадку про його видатні заслуги.