Тіссен Іван Іванович (Іоган Іоганович), гласний катеринославської міської Думи, купець першої гільдії, комерції радник, меценат.
Початок купецького роду Тіссенів з менонітів було покладено у 1803 році, коли Іоган приїхав до Катеринославу з Данцингу, маючи при собі значний грошовий капітал. Іван Іванович Тіссен побудував дім, крупорушку. У 1805 році у центрі Катеринослава він придбав млин. У 1810 році І. І. Тіссен збудував новий паровий млин, який знаходився в будівлі, у дворі Технологічного коледжу на Катерининському проспекті. У первісному вигляді будинок не зберігся, його перебудовали до Другої світової війни, а потім відновлювали після.
У 1825 році млинарне підприємство Івана Івановича Тіссена було найзначнішим у місті. Він став головним мірошником міста і купцем першої гільдії, справу продовжили нащадки. Його млин, на якому працювали 50 робітників, щодоби давав 5,5 тисяч пудів борошна. Частину борошна, крупи продавали у приватному магазині по вулиці Казанській (вул. Карла Лібкнехта, нині вул. Михайла Грушевського). Якість борошна млину Тіссена була настільки високою, що його зразки експонувалися у 1900 році на Всесвітній виставці у Парижі, де отримали найвищу нагороду - золоту медаль. Такою ж медаллю була відзначена продукція млину у 1903 році на обласній сільськогосподарській виставці у Кишиневі, а у 1910 році - у Катеринославі.
Окрім млину, Іван Іванович володів пароплавним підприємством, мав великий завод з виробництва оцту, за відмінні якості якого, його було нагороджено малою золотою медаллю на сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці, що проходила в Катеринославі у 1910 році.
Іван Іванович був членом Катеринославського Біржового комітету.
За діяльність у губернському опікуванні дитячими притулками на посаді члена та скарбника цієї установи і щедрого пожертвувача його було нагороджено у 1902 році золотою медаллю «За усердие» і медаллю Червоного Хреста в пам'ять російсько-японської війни 1904 - 1905 pp. Чимало коштів жертвував І. І. Тіссен на будівництво учбових закладів, допомогу малозабезпеченим учням комерційного училища і міського училища імені О. Пушкіна. Під час Великодних і Різдвяних свят він безкоштовно надавав борошно для незаможних жителів міста.
У 1908 році за заслуги по лінії Міністерства торгівлі і промисловості Івану Івановичу Тіссену було ушановано званням потомственого почесного громадянина. Надаючи йому звання, враховували також значну громадську, просвітню і благодійну діяльність. У грудні 1912 року І. І. Тіссену надано звання радника комерції. З 1897 по 1917 роки він був гласним міської Думи.
Після 1917 року І.І. Тіссен залишив Катеринослав.