Микола Федорович Герасюта (1919-1987) - фахівець у галузі балістики та динаміки польоту ракет, заступник Головного конструктора КБ «Південне» (1962-1987), Доктор технічних наук (1961), професор (1962), член-кореспондент АН УРСР (1967). Герой Соціалістичної Праці (1961).
Микола Федорович Герасюта народився 18 грудня 1919 року у м. Олександрія Кіровоградської області. Студент фізико-математичного факультету Одеського університету (1936-1941 рр.). Учасник Другої світової війни (1941-1945 рр.), дійшов з боями до Берліна. Співробітник інституту «Нордхаузен» (1944-1947 рр.), у складі якого проводив вилучення документації щодо виробництва ракет «ФАУ» з німецьких заводів і конструкторських бюро (КБ). Працював науковим співробітником ОКБ-1 НДІ-88 під керівництвом С. П. Корольова (1947-1951 рр.).
У 1951 році Микола Федорович Герасюта у складі групи фахівців переїздить до м. Дніпропетровська. Під керівництвом В. С. Будника (згодом академіка АН УРСР) на автозаводі, перепрофільованому на ракетний завод, група фахівців організує серійне виробництво ракети Р-1. З 1954 року Микола Федорович працював під керівництвом М. К. Янгеля в КБ «Південне». З 1962 року він заступник Головного конструктора КБ «Південне» і начальник проєктно-теоретичного комплексу. Микола Федорович Герасюта працював також у Дніпропетровському державному університеті з 1953 року. Кандидат технічних наук (1951 р.), доцент (1956 р.), професор (1961 р.), завідувач кафедри автоматики ФТФ ДДУ (1965 р.), член-кореспондент Національної Академії наук України.
Микола Федорович - фундатор Дніпропетровської науково-технічної школи балістики, однієї з провідних у СРСР. Під його керівництвом і за безпосередньою участю створено чотири покоління ракет: перша бойова ракета далекої дії на висококиплячих компонентах палива Р-12 (СС-4), яка здійснила революцію у забезпеченні боєздатності ракетного озброєння, перша бойова міжконтинентальна ракета Р-16 (СС-7), що стартувала з шахтних установок, перша орбітальна міжконтинентальна ракета Р-36 (СС-9-2), здатна вражати будь-яку ціль з двох напрямків (прямого і зворотного), перша міжконтинентальна ракета з мінометним стартом із транспортно-пускового контейнера та головною частиною, що розділяється, Р-36 (СС-18), перші конверсійні ракети-носії «Космос» та «Циклон». Він зробив значний вклад у проєктування ракети-носія «Зеніт», однієї з кращих у світі. На її основі створений і успішно функціонує комплекс «Морський старт», що не має світових аналогів.
М. Ф. Герасюта автор багатьох наукових праць, монографій, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, написаних як самостійно, так і в співавторстві, зокрема «Баллистика ракет дальнего действия» (1970 р.), рекомендований МВ ССО СРСР студентам вищих навчальних закладів, «Динамика РДД. Динамические характеристики ракетного комплексу», «Динамика полета. Основные задачи динамического проектирования ракет» та інші.
Багато уваги приділяв розвитку науки і освіти. М. Ф. Герасюта один з ініціаторів створення Інституту технічної механіки АН України (м. Дніпропетровськ), один із засновників фізико-технічного факультету Дніпропетровського національного університету, фундатор кафедри систем управління. При кафедрі заснував Проблемну науково-дослідницьку лабораторію систем автоматизованого контролю та керування (1975 р.). Виховав значну кількість спеціалістів. Багато з них стали кандидатами та докторами наук, відомими вченими, державними діячами.
Микола Федорович Герасюта мав бойові нагороди - медалі «За відвагу», «За оборону Сталінграда», «За взяття Берліна», орден «Бойового Червоного Прапора» та інші. Герой Соціалістичної Праці СРСР (1961 р.), лауреат Державної премії СРСР (1967 р.), лауреат Ленінської премії (1972 р.). Двічі нагороджений орденом Леніна (1959 р., 1961 р.), орденом Жовтневої Революції.
Микола Федорович Герасюта помер 10 квітня1987 року у м. Дніпропетровськ.
21 червня 2023 року вулицю Каверіна в Чечелівському районі м. Дніпро перейменовано на вулицю Професора Герасюти.