В 1930-х роках вулиця Басейна перейменована на честь видатного ученого у галузі фізичної хімії, академіка Л. В. Писаржевського. Він понад 20 років прожив у Дніпрі, був професором, завідувачем кафедри і ректором у Катеринославському вищому гірничому училищі (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). Створена Л. В. Писаржевським кафедра електронної хімії була перетворена на інститут фізичної хімії (нині інститут фізичної хімії ім. Писаржевського АН УРСР).
У другій половині ХІХ століття Катеринослав почав інтенсивно розростатися, населення зростало в геометричній прогресії. Почала забудовуватись Соборна гора і формуватися вулиця Басейна (нині вулиця Писаржевського). Вулиця була розташована в межах Ярмаркової площі. ЇЇ перший квартал виник на початку 1880-х біля перехрестя з вулицею Дачною (нині Гусенка). Свою першу назву вулиця Басейна отримала завдяки басейну фільтрів першого міського водопроводу, що розташувався біля майбутнього перехрестя з проспектом Дмитра Яворницького. Але вулиця не була прокладена до басейну, який дав їй назву. Спорудження першого водопроводу було повністю розібрано у 1911 році, а перший квартал вулиці так і не виник, було збудовано комплекс Національного гірничого університету (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). У другій половині ХІХ століття місто поступово оточувало Ярмаркову площу, відтинаючи її від степу, перетворюючи на простір оточений з усіх боків будинками. Почав формуватися новий квартал.
На початку ХХ століття Нагорний район стає найпрестижнішим районом Катеринослава, основу його забудови складали особняки, прибуткові будинки. На вулиці знаходиться прибутковий будинок (вул. Писаржевського, 18) збудований у стилі модерн в 1890-1900 роках. В будівлі зберігся кований ажурний навіс над головним входом. У 1912-1913 роках побудовано прибутковий будинок Надії Василівни Воєводіної (вул. Писаржевського, 24). Триповерховий будинок збудовано в стилі модерн. Будівля зберіглася, лише замінені балкони.
У середині 10-х років XIX століття у будинку (нині вул. Писаржевського, буд. 24) проживав Танатар Йосиф (Юсуф) Ісаакович (1880-1961), засновник наукової рудної школи, фундатор кафедри геології і розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету, доктор геолого-мінералогічних наук. З 1916 року по 1921 рік у цьому будинку мешкав Кащенко Адріан Феофанович (1858-1921), письменник, громадський діяч.
Будівля під назвою «будинок Вюрглера» або «Будинок з жабами» (вул. Писаржевського, 5), зведена близько 1913 року, є яскравим зразком особняку у стилі модерн. В 1927 році будинок було передано Інституту фізичної хімії. Одночасно з перейменуванням вулиці, було присвоєно ім’я Л. В. Писаржевського інституту, який він очолював. Після евакуації в 1941 році інститут (нині Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України) було переведено до Києва.
В 1930 році збудовано в стилі радянського неокласицизма триповерховий корпус для розміщення Всесоюзного Науково-Дослідного трубного інститута (нині Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю. Осади, Писаржевського, 1а).
На вулиці знаходяться бізнес центр «Дельта Істейт», навчальний центр «Логос», клуби, магазини, ресторани, кав’ярні, салони краси.
Особняк Вюрглера (вул. Писаржевського, 5)
Найвідоміша будівля на вулиці Писаржевського - особняк Вюрглера, або «Будинок із жабами». В 1912 році його збудував швейцарський промисловець Еміль Якович Вюрглер. Будинок - один із найкращих у місті прикладів модерну в архітектурі особняків, він нагадував невеликий палац чи замок із пологими крученими сходами. Загальна композиція фасаду тяжіє до симетричної, абриси дахів ще домодерні, але пропорції, форма дугоподібних сходів, ліпний декор та віконні отвори вже повною мірою відповідають стилю модерн. Особняк був двоповерховий, з цокольним поверхом і невеликою вежею та шатром, а бічні крила - одноповерховими.
У дворі, куди виходила веранда, розташовувалися стайня та гараж, яблуневий сад і фонтан із царівною-жабою. Архітектор розмістив фігури жаб на вершинах колон огорожі. Незвична архітектура привертала до себе увагу, саме тому про будинок почали складати різні легенди. Ніби жаби охороняють дім від злочинців та зберігають під собою золото. Одна з найвідоміших - про померлу доньку підприємця. Легенда стверджує, що дівчинка потонула в дитинстві. На її честь Еміль Якович і встановив фігури жаб, які символізують зв’язок між померлими та живими і нагадували йому про доньку. У 1980-х роках фігури жаб намагалися прибрати з огорожі, але під тиском громадськості повернули на місце.
Після революції 1917 року будинок націоналізували. У 1920 році Еміль Якович Вюрглер разом з сім’єю емігрував до Швейцарії. У 1920-х роках у будівлі на другому поверсі розміщувався дитячий будинок, а на першому - дитячий садок Н. Г. Бутович. У 1927 році будинок було передано Інституту фізичної хімії, який заснував Лев Володимирович Писаржевський. Він і сам мешкав у цьому будинку, у нього був свій кабінет, власна лабораторія та наукова конференц зала, де він приймав гостей.
У 1930-х роках особняк був перебудований і добудовано третій поверх. В результаті реконструкції він повністю втратив свою оригінальність, залишилася лише форма вікон, парадні сходи та деякі елементи декору на фасаді - барельєфи водяних лілій на стінах і над головним входом. У процесі надбудови втрачено шатро та вежу з оглядовим майданчиком. Збережено ковані ажурні ворота ліворуч по головному фасаду, а також фрагменти первісної огорожі праворуч по головному фасаду. І хоча будинок перебудовували та добудовували, фігури жаб залишаються незмінними вже понад 100 років.
Після евакуації в 1941 році інститут (нині Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України) було переведено до Києва. З 1945 по 1952 роки в будівлі знаходилася лабораторія хіміко-технологічного інституту, 1952 по 1978 роки - розміщувався інститут чорної металургії, з 1978 року - Придніпровський науковий центр, а з кінця 1990-х років інститут транспортних систем та технологій «Трансмаг» (нині Інститут транспортних систем і технологій НАН України).
Будинок Вюрглера (вулиця Писаржевського, 5) - пам’ятка історії місцевого значення (рішення Дніпропетровського облвиконкому від 19.11.1990 № 242).
У 1994 році стараннями професора Придніпровської будівельної академії С. Б. Ревського будинок включили в Звід пам'яток історії та культури України як унікальну будівлю початку ХХ ст.
Цікаві факти
Вулиця Писаржевського знаходиться в Соборному районі м. Дніпро.
У вулиці Басейної (нині вул. Писаржевського) зустрічі з басейном, який дав їй назву так і не відбулося. Спорудження першого водопроводу було повністю розібрано у 1911 році, а перший квартал вулиці так і не виник, було збудовано комплекс Національного гірничого університету.
Будинок Вюрглера (нині вул. Писаржевського, 5) - один із найяскравіших прикладів становлення стилю модерн в архітектурі міста на межі XIX-XX століть.
Біля будинку Вюрглера налічується шість жаб. П’ятеро сидять на колонах, шоста - є частиною фонтану на подвір’ї будинку.
Про будинок Вюрглера ходить низка цікавих легенд та чуток. В одній із них говориться, що одного разу до будинку залізли злодії. Вони перелізли через незвичайний паркан із фігурами жаб, і тільки вони потрапили на територію особняка, як почулося гучне квакання. Злодії сильно злякалися і перелізаючи через паркан сильно поранилися.
У будинку Вюргера мешкав видатний український вчений Лев Писаржевський. У нього був свій кабінет, власна лабораторія та наукова конференцзала, де він приймав гостей.
В 1910 році в будинку Ломешивського знаходився єврейский сирітський будинок.
У 1911-1915 роках за адресою Басейна, 14 розміщувалося училище М. М. Кохановської. У 1917 році перетворено на 8-класну гімназію, якою завідував Л. М. Кохановський.
На початку XX століття у будинку (нині вул. Писаржевського, буд. 24) проживали громадський діяч Андріан Кащенко, засновник наукової рудної школи, фундатор кафедри геології і розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету, доктор геолого-мінералогічних наук Йосиф (Юсуф) Танатар.
По вулиці Писаржевського не курсує громадський транспорт.