Іван Максимович Шаповал (1905-2003), український письменник, краєзнавець, учений у галузі металургії. Кандидат технічних наук. Член Національної спілки письменників України (1967 р.).

Іван Максимович Шаповал народився 4 січня 1905 року в с. Гаражівці Близнюківського району Харківської області, в селянській родині. З 14 років Іван почав працювати. Познайомився з Дмитром Івановичем Яворницьким, працював разом з ним в Дніпропетровському історичному музеї, брав участь в археологічних розкопках. І відтоді все його життя було означене певним сенсом, потягом до історії рідного краю і всього, що з ним пов’язано. З ініціативи Івана Максимовича прах академіка Дмитра Яворницького перепоховали коло музею.  Академік заповідав його поховати на площі біля музею, таким чином було виконано його заповіт. За порадою Івана Шаповала Дніпропетровська письменницька організація виступила перед громадськістю з пропозицією почати збір коштів  на спорудження пам’ятника Дмитру Яворницькому (український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, музеєзнавець).

З 1928 по 1933 рік Іван Шаповал учився на робітфаку. З 1934 по 1938 рік він навчався в Дніпропетровському металургійному інституті. Після закінчення інституту працював інженером-ливарником на заводі імені Карла Лібкнехта (нині Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод). 

Іван Максимович Шаповал - учасник Другої світової війни. Нагороджений орденом Червоної зірки, медалями, Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Після війни і до 1970 року - доцент Дніпропетровського гірничого інституту. Захистив кандидатську дисертацію, здобувши ступінь кандидата технічних наук.

В післявоєнні роки вийшло в світ кілька наукових праць Івана Максимовича: «Наука и техника на Днепропетровщине», «Ученые Днепропетровщины на службе семилетки», «Продлить жизнь деталей машин» та нариси про вчених «Стежками незвіданими». З 1950 року його статті та нариси друкувалися у періодичних виданнях. Опубліковано понад 40 науково-технічних статтей.

У 1963 році вийшла друком книга Івана Шаповала  «У пошуках скарбів», присвячена життю та діяльності Дмитра Яворницького. Це була перша книга, яка висвітлила образ невтомного вченого, дослідника запорозького козацтва. Спочатку це було видання малого формату. Згодом твір виріс у велику книгу. Максим Рильський був редактором книги «У пошуках скарбів» і написав передмову. Книга витримала кілька перевидань, була перекладена російською та польською мовами.

У 1976 році Іван Шаповал став членом Спілки письменників України. Його перу належить низка документальних повістей та нарисів про видатних вчених нашого краю: «Широкі крила» (1969), «Академік О. П. Чекмарьов» (1971), «Володимир Маковський» (1974), «Придніпровські джерела», «Козацький батько».  Повість «Взяв би я бандуру» присвячена відомому кобзареві з Підгороднього Олексі Ковалю. 

Іван Шаповал - лауреат літературної премії імені Дмитра Яворницького.

Помер Іван Максимович Шаповал 24 лютого 2003 року.