Олександр Митрофанович Терпигорєв, вчений у галузі гірничої справи, педагог, академік АН СРСР (1935), дослідник Донецького вугільного басейну, громадський діяч, засновник школи гірничого мистецтва.
Олександр Митрофанович Терпигорєв народився 21 листопада 1873 року у Тамбові в сім’ї помічника столоначальника казенної палати. Він рано втратив батьків. Бідні родичі віддали його на виховання до пансіону «Товариства допомоги бідним реалістам і гімназистам». Після відмінного закінчення реального училища у 1892 року Олександр Терпигорєв вступив до Петербурзького гірничого інституту. У 1897 році після закінчення Санкт-Петербурзького гірничого інституту працював на шахтах Донбасу.
У 1900 році директор нещодавно відкритого Катеринославського гірничого училища С. М. Сучков запросив Олександра Терпигорєва на педагогічну роботу до Катеринослава. З 1900 року по 1922 рік з невеликою перервою він викладав (з 1906 р. - професор) у Катеринославському вищому гірничому училищі (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). Олександр Митрофанович Терпигорєв засновник школи гірничого мистецтва, він створив наукову школу в галузі механізації та автоматизації гірничих робіт, гідромеханізації та підземної газифікації вугілля, був ректором.
В Катеринославському вищому гірничому училищі (інституті) наукові результати досліджень викладачів (як і досягнення вітчизняної та світової науки) відразу ставали частиною навчальної дисципліни і проходили апробацію та впроваджувалися на підприємствах гірничо-заводської галузі. О. М. Терпигорєв, перебуваючи зі своїми студентами на практиці, досліджував разом з ними досвід застосування в Донбасі різних систем розробки вугілля. Результати дослідження він публікував спочатку в додатку до часопису «Горнозаводской листок», а в 1905 році вийшла з друку його наукова праця «Разбор систем разработки каменного угля, применяемого на рудниках Юга России, в связи с подготовкой месторождения к очистной добыче». Ця монографія була настільки великим внеском в гірничу науку, що у наступному році він захистив її в Петербурзькому гірничому інституті як докторську дисертацію.
Олександр Митрофанович Терпигорєв брав активну участь у суспільно-політичному житті Катеринослава та губернії. Він був головою Катеринославського наукового товариства, очолював відділення Російського технічного товариства в Катеринославі, ювілейний Комітет до святкування 100-річчя з дня народження Т. Шевченка (1914 р.), Комітет військово-технічної допомоги на Півдні Росії (1914-1917 рр.).
Працюючи у гірничому інституті, молодий вчений створив нові підручники з усіх основних розділів гірничого мистецтва. Головні його роботи присвячені вирішенню проблем підземного видобутку вугілля. Особливу увагу О. М. Терпігорєв приділяв механізації та раціоналізації праці в гірничій промисловості, зокрема гідромеханізації та підземної газифікації. Олександр Митрофанович написав перший у СРСР підручник з гірських машин - «Гірські машини для виямки пластових корисних копалин». Він розробив та опублікував підручники: «Разработка месторождений полезных ископаемых» (1901 р.), «Курс горного искусства. Вентиляция» (1903 р.), «Сооружения и приспособления в каменноугольных рудниках юга России» (1903 р.), «Атлас к курсу горного искусства: Рудничное крепление» (1904 р.), «Атлас к курсу горного искусства: Рудничные пожары и борьба с ними» (1907 р. ) та інші. Ці підручники склали єдиний на той час фундаментальний курс гірничого мистецтва.
Олександр Митрофанович Терпигорєв разом з професорами кафедри гірничого мистецтва М. М. Протодьяконовим та Л. Д. Шевяковим підготував монографію «Опис Донецького басейну». Завершено було цю капітальну шеститомну працю у 1922 році. Спеціалісти зазначають, що тривалий час це видання було настільним довідником для вітчизняних гірничих інститутів та працівників проєктних інститутів.
Олександр Митрофанович Терпигорєв продовжував розробляти важливі проблеми гірничої науки і виробництва, публікував монографії, статті, за його редакцією був підготовлений 11-томний енциклопедичний довідник «Горное дело», писав підручники та навчальні посібники, очолював різні наукові та державні комітети, ради, комісії.
Влітку 1935 року Олександра Митрофановича Терпигорєва обрали академіком АН СРСР. В 1943 році йому присуджено Державну премію СРСР.
Олександр Митрофанович Терпигорєв помер 8 листопада 1959 року.
Барельєф О. М. Терпигорєву встановлено перед головним корпусом НТУ «Дніпровська політехніка».