Вулиця Княгині Ольги знаходиться в Центральному районі міста Дніпро. У 1932 (1934) році президія Дніпропетровської міської ради перейменувала вулицю Широку на вулицю Горького (Олексій Максимович Пєшков (1868-1936), російський письменник). Вулиця знаходиться між проспектом Дмитра Яворницького і набережною. У 1977 році на початку двухрядного бульвару, де він примикає до Проспекту (нині Дмитра Яворницького) був встановлений пам'ятник Максиму Горькому. 26 грудня 2022 року згідно з рішенням Дніпровської міської ради №1055 пам'ятник письменнику був демонтований. В 2016 році вулиця Горького перейменована на честь княгині Ольги.
Вулиця Широка (нині вулиця Княгині Ольги) заснована ще на початку 1790-х років. У 1792-1793 роках вулиця була межею території Катеринославської суконної фабрики. Вулиця призначалася для влаштування дуже популярного на той час санітарного бульвару. Саме тоді і була закладена її ширина, завдяки якій вона пізніше отримала свою першу назву - Широка. Вулиця не поступалася шириною деяким площам і Проспекту (нині проспект Дмитра Яворницького). У 1880-х роках міська влада ефективно використала її ширину, проклавши по вулиці канаву для стоку води з Озерної площі в р. Дніпро, сильно зневодивши, хоч і не ліквідувавши остаточно, природний Старообрядницький струмок.
В плані міста за 1806 рік квартал уже був введений у межі міста. На початку ХIХ століття квартал сучасного проспекту Дмитра Яворницького від вулиці Широкої (нині Княгині Ольги) до вулиці Мостової перебував у власності Катеринославської казенної суконної фабрики. На величезній садибі з садом було збудовано кілька будівель фабричних службових корпусів. Після закриття фабрики у 1837 році садиба була поділена на окремі ділянки та розпродана. Через близькість до мосту через р. Дніпро, на вулиці Широкій - з'явилося багато магазинів та питних закладів. Деякий спад у торгівлі спостерігався лише 1850-1870-ті рр., коли міст наводили біля сучасного цирку. З будівництвом залізниці, пароплавних та лісових пристаней торгівля знову розквітла.
У 1890-х роках ділянка на розі Катерининського проспекту та Широкої (подвійна адреса, нині Дмитра Яворницького, 98) вулиці належала купцю Першої гільдії Абраму Григоровичу Зільберману. Він збудував триповерховий конторський корпус з магазинами на першому поверсі, а на початку 1900-х років за проєктом архітектора Дітріха Тіссена до нього був прибудований триповерховий прибутковий будинок в стилі еклектики (вул. Широка, 2).
В архітектурі кінця ХІХ століття - першої половини 1900-х років у Катеринославі особливе місце посідав «Катеринославський цегляний стиль». В 1890 році на вулиці збудовано з червоної цегли прибуткові будинки (нині вул. Княгині Ольги, №1, №8), нині фасади будівель пофарбовані, а також змінено балкони. В другій половині 1900-х р. - першої половини 1910 р. збудовані прибуткові будинки з червоної та шлакової цегли (нині вул. Княгині Ольги, №2, №5), нині фасади будівель пофарбовані.
В 1890 року почалося будівництво елеватору - це грандіозна промислова споруда, розміри та форми якої продиктовані технологічними вимогами. Архітектурні деталювання споруди вирішені в стилі модерн і надають споруді певної масштабності у сприйнятті пропорцій.
У 1894 році промисловець М. Я. Фаст розпочав будівництво великого млина (нині Княгині Ольги, 10-14). Будівля млина з проєктною потужністю 300 т на добу була спроєктована з багаторазовими коєфіцієнтами запасу за міцністю стін цегляної кладки та виробничих площ. До цього часу до складу підприємства входить: млиновий цех №1, млиновий цех №2, елеватор №1, №2, зерносклад, цех готової продукції, транспортний цех, електроцех, паросилова, ремонтно-механічна, ремонтно-будівельна, тарна ділянка, ВОХР, виробничо-технологічна лабораторія, гараж, майновий склад. До 100-річчя підприємства було відкрито музей комбінату (вересень 1997 р.).
Вулиця коротка, має лише кілька десятків адрес, дійшовши до Ленінградської (нині вул. Князя Ярослава Мудрого), вулиця розщеплюється вилкою, обтікаючи з двох боків будову № 17 (нині АТБ-Маркет). По непарному боці вулиці в глибині двору знаходиться будівля Дитячо-юнацької спортивної школи №9 (вул. Княгині Ольги, 5), це спеціалізована школа з шахів. На вулиці також знаходиться Медичний центр «Клініка сімейної медицини» (вул. Княгині Ольги, 16), Торгова галерея «Палас», магазини та аптеки.
З 1906 року по вулиці курсував трамвай, нині маршрут №4. В 1945 році маршрут № 4 було продовжено від Диспетчерської по вул. Горького до кільця вулицями Ленінградської (Князя Ярослава Мудрого), Пастера та площі Вокзальної (пл. Островського, нині пл. Старомостова). З 1934 року почав діяти трамвай за маршрутом №7 (1934-2010 рр.), в 2021 маршрут відновлено, а в 2023 році скасовано. В 1958 році був зданий в експлуатацію новий трамвайний маршрут №12. Нині по вулиці курсують трамваї по маршруту №№ 12, 17.
Будинок Кофмана (вул. Княгині Ольги, 3)
Найбільший прибутковий будинок Катеринослава належав банкіру Йосипу Євсійовичу Кофману. Будинок Йосип Кофман збудував на місці млина, який відібрав за борги у іншого підприємця Берка Златопольського. У 1896 році згорів млин, і замість нього банкір вирішив звести прибутковий будинок. Будівництво будинку обійшлося не дорожче за відновлення підприємства, а доходи були приблизно ті самі. Керувати будинком легше і оборотні кошти менші, ніж забезпечення підприємства. В цей час вважалося, що центр Катеринослава зміщується до Озерки та вокзалу, і «на перспективу» це обіцяло і затребуваність, і швидке зростання ставок оренди приміщень у цьому районі.
До кінця століття новий будинок вже прикрасив собою Широку вулицю. Будинок Кофмана - одна з перших багатосекційних будівель, яка у довжину займала півкварталу. Гігантських розмірів будинок з дорогими квартирами, був найбільшим прибутковим будинком міста позаминулого століття, розмістився серед підприємств, готелів, трактирів. Будинок Кофмана - найкращий у місті приклад стилізації під готику багатоповерхової громадської будівлі. Матеріал фасаду: червона цегла, ліпнина, стесаний камінь (капітелі). Нині фасад зафарбовано, замінено балкони, збереглися ажурні ковані ворота.
Близько половини будівлі взяла в оренду Служба зборів Катерининської залізниці, яка пропрацювала тут до початку 1910-х років. На другому і третьому поверхах у будинку було 16 п'ятикімнатних квартир, кожна з яких обходилася мешканцям 1 000 руб. на рік. На першому поверсі розташовувалося 8 трикімнатних квартир по 600 руб. та 12 магазинів також по 600 руб., шість були зайняті Йосипом Кофманом. Його товариство займало і підвал будинку, а також дві кам'яні комори у дворі, до послуг інших орендарів було три дерев'яні сараї. Будинок мав власну станцію біологічної очистки стічних вод. Загальна вартість річної орендної плати оцінювалася в 36640 руб.
У 1913 році через потребу у коштах, Йосип Євсєєвич Кофман закладає свій будинок за 110.000 рублів. За оцінками того періоду, вартість будівлі становила 164.370 рублів. У 1917 році він повністю розрахувався за банківськими позиками під заставу майна, причому не тільки по будинку на Широкій, а по всіх своїх будинках. Боргів за будинок було виплачено 104580 руб. 29 коп. Будинок став повністю житловим, він двічі горів: у громадянську і Другу світову війну, і його двічі відновлювали після пожеж. Перший раз він був відновлений у середині 1920-х років - житлово-будівельною кооперацією. Вдруге у 1948-1950 рр. його відновлював Дніпропетровський автомобільний завод (нині Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова).
Сьогодні будинок має такий самий вигляд, яким мав на старовинних фотографіях позаминулого століття. Нині будівля потребує капітального ремонту.
Будинок Вільгельма (вул. Княгині Ольги, 11)
У 1900-1910 рр. збудовано прибутковий будинок на вулиці Широкій (нині Княгині Ольги, 11). Триповерховий будинок на розі вулиць Княгині Ольги і Привокзальної має цікаве архітектурне рішення у стилі модерн. Кутове рішення підкреслено еркером з шатровою вежею. Усі деталі виконані відповідно до стилю. Під час будівництва використано червону та шлакову цеглу. Припускають, що будівлю спроєктував катеринославський архітектор Дітріх Тіссен. Талановитий архітектор початку XX століття, Тіссен проєктував в основному приватні та прибуткові будинки.
Прибутковий будинок належав М. А. Морозову, він був аристократ і одним із власників заводу у Нижньодніпровську (нині АНД район), де робили кришки люків. В будинку кімнати були великі з усіма зручностями, але коштували дешевше, ніж аналогічні в центрі міста. Справа в тому, що водопроводу у будівлі не було. Воду для приготування їжі, прання та для інших потреб доводилося носити у відрах. На обслуговування одного приміщення потрібно було понад 15 відер, але оскільки господар будинку платив мало - працювати до нього не дуже хотіли йти. Все це виглядає досить кумедним, враховуючи, що саме Морозов був одним із підрядників, які мали відношення до прокладання водопроводу у місті.
Після Другої світової війни в будинку були розміщені комунальні квартири. Довгий час на першому поверсі працювало кафе «Молочне», де був великий вибір сирних десертів та молочних коктейлів. Кафе закрилося в 90-х роках. Ближче до початку 1980-х років будинок почали розселяти, оскільки будівля потребувала ремонту. У 1990-х роках хотіли відкрити невеликий готель, в будинку зробили нові простінки з білої цегли, але будівництво не закінчили. Існує легенда, що в одній із стін знайшли схованку, де були гроші та документи на ім'я Вільгельма Абермета (власник технічної контори «Абермет Вільгельм Якович», віце-консул Німецької імперії в Катеринославі). Припускають, що Вільгельм орендував там найбільшу квартиру, яка займала кілька поверхів, тому будинок стали вважати його резиденцією.
У 2014 році почалася реновація історичної будівлі. У 2014-2015 рр. проводилися роботи з реконструкції фасаду, замінено покрівлю та засклено вікна. У процесі виконання фасадних робіт відновлено понад 30% цегляної кладки, шляхом заміни цегли на «катерининську» старовинну цеглу. У 2017-2018 рр. проводилися, внутрішні роботи з реконструкції та оздоблювання. Було проведено комунікації. Будинок Вільгельма тепер - це не тільки минуле, це - майбутнє. На фасаді будівлі знаходиться назва «Домъ Вильгельма». Після реставрації у Будинку Вільгельма працювала художня галерея Fund Art. Приміщення орендують офіси.
Учасники команди реставрації будинку: Симонов Юрій, Павлина Недзвецька - спонсори проекту, Галина Недзвецька - керівник проекту, Роман Лапко - архітектор проекту, Вільгельм Недзвецький - технічний директор. Завдяки праці кожного учасника проєкту вдалося поєднати ідеї унікальності, автентичності та вимог комфортності нашого часу. Якість реставраційних робіт було відзначено Будівельною Академією та організовано екскурсії, на яких групи студентів були посвячені в технологію відтворення історичної будівлі.
Цікаві факти
Вулиця Широка цілком виправдовувала свою назву - її ширина 70 метрів у місці, де підходить до Проспекту, вона навіть перевершувала його ширину.
Перехрестя вулиці Княгині Ольги та Ярослава Мудрого, знаходилося майже безпосередньо біля тодішнього в'їзду в порт.
Прибутковий будинок банкіра Йосипа Кофмана (Княгині Ольги, 3) був збудований на місці млина, який Кофман відібрав за борги у іншого підприємця Берка Златопольського. У 1896 році млин згорів, і замість нього банкір побудував прибутковий будинок. Красива будівля з елементами готики в декорі була найбільшим прибутковим будинком тодішнього Катеринослава.
Служба зборів Катерининської залізниці знаходилася у будинку Кофмана (Княгині Ольги, 3), який увійшов до історії першої російської революції. 11 жовтня 1905 року у день початку загального страйку у дворі будинку зібрався мітинг залізничних службовців, у якому було близько 1 000 людей, який приєднався до робочого мітингу на Брянській площі.
У 1934 році вулиця Широка перейменована на вулицю Горького. Причиною для перейменування саме цієї вулиці вважається той факт, що Максим Горький відвідував Катеринослав та навіть працював вантажником у порту. Вулиця якраз виходила до пристані відбудованої у 1928-1930 роках.
У 1934 році встановлено перший пам’ятник М. Горькому на перехресті вулиць Княгині Ольги і Ярослава Мудрого (за версією історика, краєзнавця Валентина Старостіна).
Після Другої світової війни в прибутковому будинку Вільгельма (нині вул. Княгині Ольги, 11) знаходилися комунальні квартири. На першому поверсі працювало «Кафе Молочне», де був великий вибір сирних десертів та молочних коктейлів.
По вулиці Княгині Ольги курсують трамваї за маршрутами № 12 (Старомостова площа - Завод металовиробів), №17 (Старомостова площа - вул. Миколи Руденка), №19 (Старомостова площа - ж/м «Лівобережний-3»).