Георгій Георгійович Чернявський (1924-1981), художник, заслужений діяч мистецтв, народний художник УРСР, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1978).
Георгій Георгійович Чернявський народився 20 квітня 1924 року в Катеринославі. Мистецькі здібності проявилися ще в ранньому дитинстві. Після закінчення школи, Георгій вступив до Дніпропетровського художнього училища. У 1942 році, не закінчивши училище, пішов на фронт. Брав участь у боях на Другому Прибалтійському та Білоруському фронтах як офіцер бронетанкових військ. Георгій Чернявський отримав бойові нагороди - ордени Червоної зірки, Вітчизняної війни I та II ступеня та медалі.
Після закінчення війни він повернувся до Дніпропетровська і продовжив навчання в художньому училищі, яке закінчив у 1950 році. Його вчителями були художники Микола Погрібняк та Михайло Панін. Дипломною роботою стала картина на тему війни «Переправа через Дніпро військ Третього Українського фронту в районі м. Дніпропетровська». У 1955 році Георгій Чернявський закінчив Київський художній інститут з відзнакою. Його вчителями були відомі художники Карло Трохименко, Михайло Іванов, Ілля Штільман. Дипломною роботою стала картина «На Січ», в основу якої покладено сюжет з історії козацтва.
Після повернення до Дніпропетровська він працював викладачем живопису і директором Дніпропетровського державного художнього училища (1955-1964), у 1958 року обраний головою правління Дніпропетровської організації Спілки художників. Спілка за його головування пережила справжній ренесанс. Творчі групи художників працювали на будівництві каналу Дніпро-Донбас, на шахтах, заводах, колгоспах, а потім були відбувались художні виставки республіканського масштабу.
Георгій Чернявський - ініціатор створення будинку художників. На проспекті Пушкіна, 61 (нині Лесі Українки) було споруджено чотириповерховий будинок. На першому поверсі розміщувалося правління Спідки художників та виставкова зала, а на четвертому - творчі майстерні. На третьому поверсі знаходились квартири художників, квартира Георгія Чернявського була під номером 5. Він підтримав створення у Петриківці експериментального цеху, ініціював виникнення художньо-виробничого комбінату - джерела матеріального забезпечення художників «Художнього салону».
Георгій Георгійович Чернявський написав сотні картин. Він перший увічнив своєрідність і неповторність Проспекту, у казковій засніженій красі побачив вулицю Шевченка. Маслом і пастеллю він виконав чимало пейзажів, які відображають красу української природи, не обминув й індустріальні пейзажі - «Чернеча гора», «Вечір у Кривбасі», «Домни Дзержинки», «Верби цвітуть», «Весняна оранка», «Колгоспна череда». Він вирушав у творчі поїздки - від Карпат до Сибіру. Результатом поїздок ставала серії картин - «Карпати», «Сибір» (1968); «Волга» (1969), пейзажі Криму, Кавказу, Прибалтики та інші.
З 1950-х років його картини демонструвались на республіканських, пізніше - всесоюзних і зарубіжних виставках. Персональні виставки Георгія Чернявського відбулися у Дніпропетровську в 1958, 1967, 1970 роках та Києві у 1960, 1970 роках. У 1962 році - три молоді дніпропетровські художники - Михайло Кокін, Микола Родзін, Георгій Чернявський взяли участь у Київській виставці. У 1974 році художник переїхав до Києва. З 1974-го року він працював на посаді доцента Київського художнього інституту, був секретарем правління Спілки художників України.
Георгій Чернявський отримав Почесну грамоту Президії Верховної Ради (1967), звання заслуженого діяча мистецтв (1969), звання народного художника УРСР (1974), Державну премію імені Т. Г. Шевченка (1978), нагороджений орденом Леніна.
Георгій Георгійович Чернявський помер 31 березня 1981 року.
В 2014 році (до 90-річного ювілею митця) вулиця в лівобережній частині Дніпра названа на честь Георгія Чернявського. Вулиця нової забудови проходить у лівобережній частині Дніпра, серед мальовничих озер, які нагадують пейзажі художника.