Павло Германович Рубін (1874-1960) - вчений у галузі металургії чавуна і технології твердого палива, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР. В Гірничому училищі (інституті) працював у 1906-1931 рр.
Павло Германович Рубін народився 5 листопада 1874 року у родині вчителя. З 1885 році навчався у Другій Санкт-Петербурзькій гімназії, яку закінчив у 1893 році. У цьому ж році став студентом Петербурзького гірничого інституту. Практику ливарного і доменного виробництва отримав на різних металургійних заводах, зокрема, під наглядом знаменитого доменщика М. К. Курако на Гданцівському заводі. Закінчив Гірничий інститут у 1898 році та отримав звання гірничого інженера. У 1898-1899 рр. перебував у закордонному відрядженні на заводах Німеччини, Бельгії, Франції, Люксембургу. Після повернення обійняв посаду асистента кафедри металургії Петербурзького гірничого інституту. У тому ж році переїхав до Катеринослава, працював викладачем Катеринославського вищого гірничого училища (КВГУ), надалі гірничого інституту (КГІ).
Педагогічна діяльність проходила, в основному, в КВГУ (КГІ), Дніпропетровських металургійному інституті та університеті (Інституті народної освіти). Читав лекції із загальної металургії, паливних матеріалів, металургії кольорових металів, металографії і металургії чавуну, металургії заліза. З 1905 року очолював кафедру металургії у КГІ. Створив сучасну металургійну і металографічну лабораторію. У Катеринославському університеті (ДІНО) викладав дисципліни «Хімічна технологія заліза і його сплавів», «Паливні матеріали» (1922-1925 рр.), «Вступ у сучасну техніку (енергетика і виробництво металів)» (1924–1926 рр.), був головою виробничої предметної комісії. У 1928-1929 рр. - керівник курсів ВРНГ СРСР з підвищення кваліфікації інженерів-металургів при КГІ. З 1929 року - завідувач кафедри металургії чавуну Дніпропетровського металургійного інституту. У лютому 1931 року заарештований за справою, дотичною до справи Промпартії, звільнений з-під арешту у тому ж році, тоді ж звільнений з роботи у ДМетІ. Був відсторонений від усіх посад, виїхав до Харкова, де обіймав посаду керівника доменної групи УкрНДІметалів (1931-1941 рр.). З 1941 року - в евакуації. У Сибіру очолював кафедру металургії Сибірського металургійного інституту (м. Новокузнецьк).
Основні напрями наукової діяльності: металургія чавуну, технологія твердого палива, дослідження в галузі підготовки металургійної сировини для доменної плавки. Провів ряд досліджень з застосування кам’яновугільних масел для залізниці, технічні випробування бурого вугілля з отриманням промислових брикетів. У 1922 році очолив спеціальну науково-дослідницьку кафедру металургії і паливних матеріалів при КГІ. Найбільш авторитетний спеціаліст у СРСР з питань коксування кам’яного вугілля та сухої перегонки палива, засновник вітчизняної школи з коксування. Створив план реорганізації коксового виробництва в СРСР. У 1921-1922 рр. - член Особливої комісії з складання плану відбудови вугільної промисловості Донбасу. З червня 1926 р. до 1931 р. - управляючий Дніпропетровською філією Державного інституту з проєктування металозаводів (Діпромез), голова комісії з коксування науково-технічної ради при НТУ ВРНГ СРСР (1928).
Очолював металургійну секцію 1-го Всеросійського з’їзду з гірничорудної справи, металургії та машинобудування (1910 р.), лекційну комісію Катеринославського наукового товариства. У період з 1909 року до 1911 року - голова Катеринославського наукового товариства. Брав активну участь у створенні Катеринославського відділення Російського металургійного товариства (1910 р.), у 1915 р. обраний членом ради вказаного товариства. З 1922 р. - голова Катеринославського відділення Всеукраїнської асоціації інженерів (ВАІ), з 1925 р. - член президії ВАІ.
Павло Германович Рубін першим написав книгу-нарис з історії Катеринославського гірничого інституту до його 10-річного ювілею. Проживши довге і змістовне життя, вчений залишив мемуарні «Записи», в яких знаходимо багато цікавих фактів із науково-освітнього та культурного розвитку нашого краю першої третини ХХ ст.
Павло Германович Рубін помер у 1960 році.
Барельєф П. Г. Рубіну встановлено перед головним корпусом НТУ «Дніпровська політехніка».