Георгій Іванович Панафутін (1866-1922), архітектор, інженер, викладач.
Георгій Панафутін народився у 1866 році у Самарі. Він закінчив Самарське реальне училище та Петербурзький інститут цивільних інженерів. Профілем його діяльності був залізничний транспорт. У 1896-1898 роках він був призначений начальником Бердянської будівельної дистанції (дільниці). Георгій Панафутін автор проєкту та начальник будівництва залізничного полотна від станції Бердянськ до станції Трояни та до морського порту.
У 1898 році Георгій Іванович Панафутін переїхав до Катеринослава, де працював архітектором в Управлінні Катерининської (нині Придніпровської) залізниці (1898-1901 рр.). В цей період він спроєктував виробничі будівлі на станції Катеринослав, вокзал на станції П'ятихатки. З 1901 року по 1922 рік Георгій Панафутін викладав курс архітектури та будівельного мистецтва у Вищому гірничому училищі (Національний гірничий університет, нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), засновник кабінету будівельного мистецтва.
Георгій Панафутін з 1902 року по 1915 рік - молодший архітектор будівельного відділу губернського правління. Найвідоміша будівля, створена архітектором - обласний музей імені Поля (нині Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького). Проєкт будівлі було затверджено восени 1902 року, будівництво розпочалося навесні 1903 року і завершилося у серпні 1905 року. Історичний музей побудований в неокласичному стилі з елементами еклектики, своїм виглядом нагадує давньогрецький храм. Він прикрашений колонами коринфського ордеру, пілястрами та іншим декором. У 1970-х роках корпус музею було реконструйовано. У цей час з фасадів будівлі прибрали частину декору, зникли чотири декоративні наверші і фігури сфінксів з даху музею, а також пояски на колонах головного входу.
Вірогідно роботою Г. І. Панафутіна є будинок Мізко (вул. Шевченка, 59), збудований на самому початку XX століття, в той же час, що і корпус історичного музею. Грандіозна за масштабами Катеринослава триповерхова будівля зайняла половину великого кварталу, і мала два приблизно однакові за довжиною фасади вулицями Шевченка та Казанська (нині Михайла Грушевського). Кутова частина фасаду будівлі зрізана та прикрашена портиком. Усього на фасаді вміщено чотири портики (на рівні другого-третього поверхів) з колон коринфського ордера з декоративними поясками на рівні меж поверхів. Саме такі пояски прикрашали колони на головному фасаді корпусу історичного музею до реконструкції 1970-х років.
У 1904 році Георгій Іванович Панафутін зробив зміни до проєкту фундаментів поштово-телеграфної контори (нині проспект Дмитра Яворницького, 62). У 1907-1908 pоках виконав проєкт розширення комплексу Гірничого училища корпусами: адміністративним, газового заводу, кафедри геодезії та маркшейдерського мистецтва, квартир викладачів, машинної лабораторії (побудований у 1910 – 1912 рр., не зберігся), механічної лабораторії (побудований у 1914-1915 рр., не зберігся), електротехнічної лабораторії та діючого макету шахти. У 1910-1911 pp. за його проєктом побудований комплекс лікарні громади «Червоного Хреста» по Першозванівській вулиці (Короленка, 22, не зберігся). У 1914-1917 рр. - виступав у якості одного з кураторів добудови комплексу Катеринославського гірничого інституту. Виконав проєкт станції біологічної очистки стічних вод інституту.
Г. І. Панафутін успішно поєднував роботу в будівельному відділі Катеринославського губернського правління з приватними замовленнями. У будівельному відділі, зокрема, він виконав численні проєкти та розрахунки фабрично-заводських споруд у Катеринославській губернії: залізобетонні споруди, металеві ферми та опори, розрахунки стійкості заводських труб та інші.
Архітектор брав участь у громадському житті та просвітницькій роботі. Багато років архітектор був гласним Міської Думи Катеринослава. Він засідав у комісіях з питань міського господарства, багато зробив для розвитку водопроводу та каналізації. З 1901 року - був членом Катеринославського наукового товариства. Георгій Панафутін мешкав у власному будинку, збудованому за проєктом, який він розробив наприкінці 1990 року. На жаль будинок не зберігся.
Георгій Іванович Панафутін помер у 1922 році.