​​​​​​​УКРАЇНСЬКА: МІЙ ВИБІР

УКРАЇНСЬКА: МІЙ ВИБІР

"З самого дитинства  я говорила російською, дивилась фільми, мультфільми, читала книги та і навчання в школі було російською мовою. Коли я була ще маленькою, щоліта мене відвозили у село до бабусі... і "дитина" поверталася україномовною. Мама сварилася: "Доню, говори нормально, бо будуть над тобою сміятися в школі..."

І я знов переходила на звичний "язик" міста Дніпра, бо соціум нас виховує і навчає.
Коли почалася війна, мова стала зброєю і ми всі стали озброюватися. На роботі, в магазинах, у подорожах стала все більше використовувати українську.  Це було не просто, бо той бар'єр з дитинства і досі не подолано.

В родині говоримо суржиком, хоча добре розумію що треба українською. Навіть вигадали сімейну традицію - один день на тиждень говорити вдома винятково українською (не завжди виходить ідеально, але ми намагаємось).

Думаю все в нас вийде, бо ця зброя з нами до кінця"
Наталія Кутакова, м.Дніпро