Вулиця Василя Чапленка – вулиця в Центральному районі міста Дніпро в місцевості Фабрика. Починається від Проспекту Яворницького і йде в бік вулиці Князя Ярослава Мудрого.
У 1871 році вулиця отримала назву Хрестова - від свого перехрестя з вулицями Вокзальною та Петербурзькою (Ленінградська, нині Князя Ярослава Мудрого). На планах міста кінця ХІХ - початку ХХ століть також зустрічаються назви «Хрестовий провулок» та «Перехресна вулиця». У 1922 році, до 5-річчя Жовтневої революції, її перейменували на честь М. В. Фрунзе (1885-1925) - більшовицького полководця та революціонера, який на той момент обіймав посаду заступника голови Української економічної ради. У 2015 році в межах декомунізації вулиця отримала сучасну назву на честь відомого вченого, письменника та видавця Василя Чапленка (1900–1990).
У 1791-1792 роках під час будівництва комплексу Катеринославської суконної фабрики було визначено напрямок вулиці та сформовано ділянку з проїздом від Проспекту до Вокзальної вулиці. У 1817 році на плані міста, розробленому архітектором Вільямом Гесте, вулицю запропонували продовжити до берега річки Дніпро для розміщення приватної забудови. Після закриття суконної фабрики у 1835 році перший квартал вулиці, який складався з фабричних корпусів, знесли. У 1840-х роках на парному боці цього кварталу розпочалося нове будівництво.
У 1870-х роках вулиця Хрестова була повністю забудована в бік Фабричного майдану. Згодом, у 1890-1900 роках, тут з'явилися прибуткові будинки (№ 4, 5, 6, 14, 24), зведені з червоної цегли в стилі еклектики. На першому поверсі будинку Горнштейна працювала «Бакалійна та тютюнова крамниця», яка користувалася величезною популярністю. У 1894 році за адресою вулиця Хрестова, 18 звели громадську будівлю, де розташувалося «Єврейське товариство». Пізніше в будівлі відкрили їдальню для бідних. Нині це житловий будинок, на першому поверсі якого працює велосервіс. Така архітектурна різноманітність стала яскравим прикладом цілісності забудови вулиці.
У 1924-1934 роках на вулиці Фрунзе, 1 (нині Чапленко) працював робітничий факультет Дніпропетровського металургійного інституту. Сьогодні у цій будівлі розташовується Дніпровська гімназія № 58 ДМР, у 2005 році на її фасаді відкрили меморіальну дошку на честь Василя Чапленка. У 1950-х роках квартали вулиці від Ленінградської (нині Князя Ярослава Мудрого) до річки Дніпро знесли задля будівництва промислового майданчика Дніпропетровського радіозаводу. Наразі тут зосереджена житлова забудова.
26 листопада 2015 року, в зв'язку із законом про декомунізацію, розпорядженням міського голови N° 897 - р вулиця Фрунзе була названа на честь Василя Чапленка.
У 1890-х роках у місті на вулиці Хрестовій збудували триповерховий прибутковий будинок у стилі еклектики з елементами класицизму. Його оштукатурений фасад поєднав гармонійні класичні пропорції - колони, портики та симетрію - з пишним декоративним оздобленням. Район навколо будівлі в той час інтенсивно освоювався і забудовувався. Територія користувалася великою популярністю серед містян, адже неподалік розташовувалися вокзал, ринок і церква.
Триповерховий будинок належав заможному єврейському підприємцю Горнштейну. На першому поверсі будівлі працювали крамниці, серед яких і власний магазин господаря. Другий поверх здавали в оренду під мебльовані кімнати, а на третьому мешкала родина Горнштейна. «Бакалійна та тютюнова» лавка на першому поверсі будинку Горнштейна мала величезну популярність. Тут продавали рідкісні спеції, чай і тютюн, привезені з Індії. За унікальними товарами сюди з’їжджався весь Катеринослав.
У крамниці працював індієць Раджан, компаньйон господаря. Раджан приходив на роботу щоранку рівно о 8-й ранку, одягнений завжди був у традиційний індійський чоловічий костюм, а на голові носив чалму. Він не тільки допомагав покупцям у виборі товару, а й став свого роду «лікарем», стверджуючи, що різні спеції допомагають вилікувати різні недуги, а деякі навіть здатні виконати бажання. Крім консультацій Раджан ворожив по руці і передбачав у такий спосіб майбутнє. Його загадкова зовнішність, розповіді про далекі країни та вміння ворожити по руці приваблювали безліч покупців.
Під час революції 1917 року Горнштейн разом із дружиною виїхав із Росії. Цей розвиток подій передбачив Раджан, тож власник будинку був готовий до такого кроку. Бакалійну крамницю закрили, розпродавши залишки товарів, а згодом увесь будинок заселили мешканцями, перетворивши його на комунальне житло.
Попри зміну призначення будівлі, будинок залишався популярним. Замість колишнього магазину спецій та тютюну тут запрацювала «Бублична». Заклад славився одними з найкращих у місті бубликами та баранками. Черги за ними були незмінними, а дефіцитну випічку з кмином або маком подекуди доводилося «діставати» дорожче за звичайну ціну.
На початку 2000-х років будівля була передана у приватні руки. Магазин на першому поверсі закрився, люди виїхали. Старовинний будинок мали намір реставрувати, а потім приміщення здавати під офіси. Поки що будівля з більш ніж 100-річною історією просто тихо доживає своє століття серед таких же старовинних будинків, які ще в хорошому стані і яким просто більше пощастило. Тепер будинок Горнштейна привертає увагу тим, що в ньому вибиті вікна, забиті двері, а на балконах поросли дерева.
Старовинний будинок Горштейна має свою історію та легенду. Згідно з міською легендою, у занедбаному будинку Горнштейна блукає привид індійця Раджана. Колись він працював у місцевій крамниці екзотичних товарів і, окрім спецій та чаю, славився як вправний хіромант. Одного разу до нього звернувся батько хворої дитини, якій лікарі не могли допомогти. Раджан вивчив долоню чоловіка, порадив цілющі спеції та запевнив, що все минеться. Проте передбачення не справдилося - хлопчик помер. Оскаженілий від горя батько підстеріг продавця ввечері й завдав йому смертельних ножових поранень. Кажуть, що з того часу душа індійця не знаходить спокою. Очевидці описують його дух як туманний силует у тюрбані, що тримає в руках щось схоже на свічку та видає човгаючі звуки у темних коридорах. Раніше, коли в будівлі ще були шибки, мешканці сусідніх будинків стверджували, що бачили в закинутих кімнатах мерехтливий вогник. Чи правда це - сказати складно, адже історія залишається лише міською легендою.
Зв'язок Михайла Фрунзе з нашим містом відомий переважно за подіями 1920–1924 років. Проте перейменування колишньої вулиці Хрестової на його честь пов'язане з менш відомим епізодом. У 1905 році він приїздив сюди нелегально з агітаційною місією, і його явочна квартира знаходилася саме на цій вулиці.
Життя Василя Чапленка в Дніпрі безпосередньо пов'язане з вулицею, що нині носить його ім'я. Після звільнення з ув'язнення у 1930 році він кілька років викладав на робочому факультеті Дніпропетровського металургійного інституту. Навчальний корпус інституту тоді розташовувався за адресою вулиця Хрестова, 1.