Вулицю Піонерська в місті Дніпро перейменовано на честь Олени Пчілки - видатної української письменниці, етнографки, фольклористки, перекладачки, публіцистки та громадської діячки, членкині-кореспондентки Всеукраїнської академії наук (1925).
Олена Пчілка (справжнє ім’я - Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова) народилася 29 червня 1849 року в місті Гадяч на Полтавщині в родині дрібного поміщика. Початкову освіту здобула вдома, а з 12 років навчалася в Київському зразковому пансіоні шляхетних дівчат, який закінчила у 1866 році.
У 1868 році Ольга Петрівна вийшла заміж за Петра Косача та переїхала до Звягеля, де служив її чоловік. Саме на Волині вона зібрала багатий етнографічний матеріал, що згодом ліг в основу фундаментальної праці «Український орнамент». У подружжя народилося шестеро дітей - двоє синів і четверо дочок, серед яких була майбутня видатна поетеса Леся Українка.
У 1886 році вийшла друком перша поетична збірка Олени Пчілки «Думки-мережанки», а в журналі «Зоря» почали публікуватися її оповідання та вірші. Разом із письменницею Наталею Кобринською вона видала альманах жінок-письменниць «Перший вінок» (1887).
Наприкінці 1890-х років родина Косачів переїхала до Києва. Тут Олена Пчілка завідувала літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства», стала співзасновницею літературного гуртка «Плеяда», членкинею київської «Просвіти», а також засновницею «Українського клубу» та клубу «Родина». Упродовж 1906–1914 років вона видавала журнал «Рідний край» з додатком «Молода Україна».
Важливе місце в біографії письменниці посідають її зв’язки з Катеринославом (нині Дніпро). Уперше вона побувала тут на початку червня 1891 року разом із доньками Лесею та Ольгою, прямуючи до Криму. Поїздка до Кодацького порогу, де мандрівниці спостерігали насування грози над Дніпром, справила на них незабутнє враження.
У 1905 році Олена Пчілка приїхала до Катеринослава на ХІІІ археологічний з’їзд. Враження від подорожі вона описала у спогадах «В гостях у Катеринослава» (1908). Під час цього візиту письменниця відвідала краєзнавчий музей та познайомилася з його директором Дмитром Яворницьким. Це знайомство переросло в багаторічну дружбу родини Косачів із видатним ученим.
У 1910–1921 роках у Лоцманській Кам’янці поблизу Катеринослава мешкала донька письменниці Ольга Косач-Кривинюк з родиною, тому Олена Пчілка певний час була частою гостею міста.
Під час приїзду у вересні 1911 року Олена Пчілка допомагала Дмитру Яворницькому організувати «Просвіту» в селі Мануйлівка (нині Амур-Нижньодніпровський район Дніпра). Вона подарувала товариству книжки, видання часопису «Рідний край» та 50 карбованців.
У 1915 році письменниця знову відвідала історичний музей і передала в дарунок збірку Лесі Українки «На крилах пісень» з власноручним підписом.
Протягом 1905–1916 років Олена Пчілка друкувала у своїх виданнях прозові та поетичні твори катеринославських авторів - як початківців, так і відомих діячів, зокрема Т. Сулими, А. Кащенка, Д. Яворницького.
Олена Пчілка та родина Косачів зробили вагомий внесок у розвиток українського культурного, інтелектуального та просвітницького життя, зокрема й на Катеринославщині.
Після смерті чоловіка, сина та доньки у 1913 році Олена Пчілка переїхала до Гадяча, де була заарештована за антиурядові виступи. Згодом жила в Могилеві-Подільському, а пізніше повернулася до Києва. Тут їй запропонували роботу в Академії наук, де вона була обрана членкинею-кореспонденткою Української академії наук.
Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року.
26 жовтня 2015 року рішенням Дніпровської міської ради №897-р в Амур-Нижньодніпровському районі вулицю Піонерську було перейменовано на вулицю Олени Пчілки.