Стадіон «Динамо» імені В. Р. Менжинського у Дніпрі збудували у 1932-1933 роках на північно-східному схилі головного міського пагорба, неподалік парку Шевченка. У першій половині 1930-х років він став головною спортивною ареною міста.
Проєкт стадіону на 10 тисяч глядачів розробив архітектор Г. Л. Швецько-Вінецький. Під час будівництва вдало використали природний рельєф балки колишнього саду Струкових - одного з відомих дворянських родів Катеринослава, представники якого займалися благодійністю та громадською діяльністю. Ґрунт, зрізаний зі схилів, використали для вирівнювання дна котловану та розширення майданчика з боку річки. Це дало змогу істотно зменшити витрати на будівельні роботи.
Особливістю стадіону була відсутність традиційних бігових доріжок навколо футбольного поля. Дерев'яні трибуни оточували газон лише з трьох боків, завдяки чому глядачі перебували безпосередньо біля поля. За північною трибуною розпочинався крутий схил, який спускався до Дніпра. Через таке розташування м'ячі нерідко вилітали за межі стадіону - у двори будинків, розташованих нижче, або навіть у річку.
Повноцінна експлуатація стадіону розпочалася у 1934 році. Однією з перших значних подій став футбольний матч між командами «Динамо» Дніпропетровська та Харкова.
На території комплексу також функціонували ресторан, більярдна, волейбольний майданчик, два тенісні корти та прогулянкові доріжки. Взимку футбольне поле заливали водою, перетворюючи його на популярну міську ковзанку.
Під час Другої світової війни стадіон зазнав значних руйнувань, проте згодом його відбудували за проєктом архітекторів В. Ковалевича та В. Горбоносова. Відновлювальні роботи тривали з 1946 року до середини 1950-х років, хоча перше урочисте відкриття оновлених спортивних майданчиків відбулося ще у травні 1947 року. Наприкінці 1960-х років арену закрили, що було зумовлено появою сучасного стадіону «Метеор» та постійними скаргами жителів навколишнього номенклатурного району на гамір від матчів і вболівальників.
Новий генеральний план міста 1967 року передбачав зведення на цій території кіноконцертного залу. Проте реалізувати проєкт не вдалося - роботи зупинилися ще на етапі закладання фундаменту. До початку 1990-х років занедбану територію використовували переважно для проведення уроків фізичної культури.
Стадіон «Динамо»: легенда футбольного Дніпра
Спортивне товариство «Динамо» у місті створили в 1929 році. З появою нового стадіону в 1933 році тут почали розігрувати перші серйозні міські та республіканські першості, де кожна гра розпочиналася з символічного введення першого м'яча в центр поля.
Зірковий час дніпропетровської футбольної команди «Динамо»
Домашньою ареною футбольної команди «Динамо» був однойменний стадіон. У 1930-х роках команда вважалася одним із найсильніших футбольних колективів міста. У її складі виступали відомі українські футболісти - Петро Лайко, Володимир Гребер, Іван Кузьменко, Павло Корнілов, Віктор Шиловський. Завдяки цим зірковим гравцям збірна міста, сформована на основі динамівців, у 1932 році створила справжню сенсацію - перемогла збірну Москви та завоювала срібло чемпіонату УСРР.
Футбольний бум
Потрапити на матчі прагнув кожен. Квитки коштували від 1 до 3 рублів і продавалися не лише в касах арени, а й у фірмовому спортивному магазині «Динамо».
Найкращий газон країни
Окремою гордістю стадіону було її футбольне поле. Його створив Леонід Кривошеєв - колишній гравець «Динамо». Після важкої травми він залишив спорт і, попри відсутність спеціальної освіти, присвятив себе створенню та догляду за футбольними полями. Кривошеєв перетворив газон «Динамо» на один із найкращих у країні. Згодом брав участь у створенні та відновленні футбольних полів в інших містах України.
Ресторан «Динамо»: епіцентр світського життя
Невіддільною частиною комплексу був розкішний ресторан «Динамо», збудований у стилі конструктивізму. Серед містян ходила легенда, що після кожного матчу там збиралася вся еліта Дніпропетровська, а веранда закладу слугувала найкращим оглядовим майданчиком. На жаль, під час Другої світової війни будівля перетворилася на руїни.
Похмурі таємниці та радянські репресії
Оскільки спортивне товариство підпорядковувалося відомству НКВС, комплекс завжди був оповитий похмурими чутками. У часи сталінських репресій 1937 року серед містян ширилися легенди про приховані підземні ходи та моторошні таємниці, які надійно зберігали адміністративні будівлі арени.
Сучасність: від стадіону до «Веж»
На початку 2000-х років на місці колишнього стадіону звели знаменитий містобудівний ансамбль «Крутогірний». Його архітектура повністю повторює геометрію та рельєф спортивної арени. Еліптичний ЖК «Амфітеатр» звели безпосередньо на місці східних трибун стадіону. Будівля повторює їх напівкруглу форму, терасами спускаючись до Дніпра. Знамениті 28-поверхові хмарочоси-близнюки «Вежі» стоять на узвишші, завершуючи композицію колишнього спортивного майданчика. Нові хмарочоси миттєво стали сучасною візитівкою міста та навіть прикрасили емблему Дніпропетровська під час підготовки до Євро-2012.
Стадіон «Динамо» давно зник із карти міста, однак його історія залишається важливою частиною спортивної та містобудівної історії Дніпра. Сьогодні про колишню арену нагадують лише архівні фотографії, спогади містян та сучасна забудова, що змінила вигляд цього історичного місця.
Сучасна архітектура цього кварталу (Крутогірний ансамбль) прямо успадкувала геометрію та особливості рельєфу стадіону: Еліптичний житловий комплекс «Амфітеатр» звели безпосередньо на місці колишніх східних трибун стадіону. Будівля повторює їх напівкруглу форму, терасами спускаючись до Дніпра. Знамениті 28-поверхові хмарочоси-близнюки «Башні» стоять на узвишші, завершуючи композицію колишнього спортивного майданчика.