Січеславська говірка: зберегти не можна забути

Є такий відомий вислів: "Мова - генетичний код нації". А для українців, сьогодні, дуже важливо зберегти свою мову, культуру, традиції та свободу!

Отож, з цієї нагоди, в суботу прослухали лекцію історика, краєзнавця і журналіста Миколи Чабана на тему "Січеславська говірка: зберегти не можна забути". В ході лекції почули про особливості діалектів та мовлення на тодішній Січеславщині. В якості приклада лектор навів мовні звички своїх бабусі та прабабусі. Почули багато цікавого й про село Волоське, що на Дніпропетровщині та його мешканців - волохів, які мали власні мовленнєві звички. Про походження різних українських прізвищ та топонімів, що зберігають історію нашого краю.

Дізналися багато цікавих місцевих слів: "вікона", "жлоктати", "даландирити", "гергепа", "торбохват", тощо.

Також лектор розповів про письмеників Івана Манжуру та Адріана Кащенка, яких називають творцями українського слова на Катеринославщині. Процитував їх відомі твори. Дізналися про мовні звички лоцманів Дніпрових порогів, що є нащадками запорозьких козаків.

Ознайомилися з творчістю Катеринославського письменника, та мовознавця Василя Чапленка, який є автором "Історії української літературної мови" та багатьох інших творів, в яких розкриваються особливості розвитку та використання української мови. Зазирнули у "Словник української мови" Д.І. Яворницького, де міститься велика кількість слів саме з Катеринославщини та дізналися їх значення.

В кінці лекції виступив мовознавець Поповський Анатолій Михайлович, який підсумував усе сказане думкою: "Січеславщина - це край, який дав великий розвиток українському слову та становленю української літературної мови", стараннями талановитих уродженців нашого краю".

Дякуємо лектору за змістовну лекцію, доповнею цікавим ілюстративим матеріалом! Дякуємо присутнім, за активну участь у лекції!

Більше фото тут