Іван Михайлович Труба (1878-1950) - громадський, політичний, культурний діяч, письменник, перекладач, книговидавець, педагог, доктор технічних наук.
Іван Михайлович Труба народився 9 вересня 1878 року у м. Гомелі. Походив із давнього козацького роду. Його батьки з сином і двома доньками переїхали до Сосниці Чернігівської губернії. Він закінчив із відзнакою реальне училище у Ромнах, склав іспити до Академії мистецтв і Технологічного інституту в Санкт-Петербурзі. Для подальшого навчання обрав інститут. З першого курсу навчання брав активну участь у студентському русі. За участь у революційному студентському гуртку в 1902 році Івана Трубу було заарештовано і заслано на три роки до Балаганська Іркутської губернії під гласний нагляд поліції. Наступне дворічне заслання за участь у революційному русі відбував у Архангельську. До 1906 року проживав у Полтаві, Харкові, Катеринославі, Черкасах. Близько 1905 року він одружився з Вірою Петрівною Серафімовою. В 1907 році Іван Труба екстерном і відзнакою закінчив Технологічний інститут і разом з дружиною переїхали до Катеринославу. У 1908-1912 рр. за проєктом Івана Труби побудовано два будинки в українському стилі, в одному з них жила родина Івана Труби.
Іван Михайлович викладав математику, фізику та космографію в Першому Катеринославському комерційному училищі жіночій гімназії П. Іоффе, комерційному училищі Г. Свіди, жіночій гімназії С. Юдкович, на залізничних технічних курсах, працював конструктором на Брянському заводі, інженером-технологом у відділі тяги Катерининської залізниці (1909-1919рр.). З 1907 року він - активний діяч Катеринославської «Просвіти», її лектор. За його архітектурним проєктом в 1910 році збудовано будинок Мануйлівської «Просвіти», а Івана Трубу обрано почесним членом. Він входив до складу ради товариства, ревізійної та будівничої комісій, брав участь в організації та відкритті у 1913 році бібліотеки-читальні ім. Т. Г. Шевченка. Оповідання «Буде паном» вперше познайомило читачів періодичного видання «Киевской старины» (1904) з ім’ям Івана Труби. Його твори публікувалися в часописах «Нова громада» і «Дніпрові хвилі».
На початку 1917 року Іван Труба став ініціатором перших політичних зборів у місті, які були скликані службовцями Катерининської залізниці. В 1917-1918 рр. він організатор створення Українського Об’єднаного Комітету в Катеринославі, боровся за встановлення української влади в місті. У липні 1917 року І. М. Труба був делегатом Всеукраїнського з’їзду залізничників у Харкові, від якого обраний до комісії Центральної Ради в справі вироблення статуту автономії України. В усіх організаціях, в яких довелося працювати Івану Трубі, він відстоював автономію України, українізацію школи, визнання того факту, що Катеринославщина належить до України. 19 березня 1917 року за участі Івана Михайловича було створено Українське вчительське товариство, а у серпні - проведено З'їд земських працівників освіти. Він був призначений комісаром народної освіти Катеринославської губернії. У листопаді 1918 року Іван Труба призначений головою Катеринославської філії Українського Національного Союзу - органу Директорії.
Літературна творчість та видавнича справа - ще одна риса багатогранної діяльності Івана Труби. Його велика заслуга у виданні шкільної хрестоматії «Початкова читанка. Стежка додому» (у 1917-1918 рр. окремими виданнями вийшли три частини), складеної і пристосованої для українських початкових шкіл Катеринославською спілкою вчителів під його редакцією. Дванадцять власних оповідань І. Труба вмістив у 2-й частині читанки - «Засівальники», «Звіздоноси», «На страсті», «Клечана неділя» та інші, у яких ведеться розповідь про народні свята, обряди, звичаї. Були надруковані для дітей у перекладах казки класиків зарубіжної літератури Г. Х. Андерсена «Ялинка», «Праведний суддя», «Царівна на горошині», Бр. Грімм «Дід з онуком», «Три пряшки-тіточки», В. Гауфа, Бехштейна, оповідання «Подорож на села», «Ходить сон коло вікон», «Багата кутя», «Перед Різдвом» та казки написані Іваном Трубою «Як гриби збирались воювати з жуками», «Пан Коцький» та інші.
На початку 1919 року Іван Труба виїхав з Катеринослава, побоюючись за сім’ю він повністю відійшов від політичної боротьби. Навесні 1919 року перебував у Станіславі (тепер Івано-Франківськ), потім виїхав до Відня (Австрія) і заснував українське видавництво «Стежка додому» (Катеринослав-Відень, 1918–1922). У 1922 році Іван Труба переїхав до Чехословаччини, де читав лекції з математики на інженерному факультеті Української господарської академії в Подєбрадах. До 1930 року він працював відповідальним інженером-конструктором на заводі «Шкода» у Пльзені. У 1933 році Іван Михайлович захистив дисертацію, одержав ступінь доктора технічних наук.
Іван Михайлович Труба помер 7 червня 1950 року.