Віктор Васильович Савченко (1938-2016) - відомий український письменник-прозаїк (фантаст, езотерик, драматург, есеїст, публіцист), вчений-хімік, філософ.
Віктор Васильович Савченко народився 22 березня 1938 року у місті Вознесенську Миколаївської області у сім'ї робітників. В одинадцять років втратив матір, з шістнадцяти років працював на виробництві, закінчив вечірню школу.
У 1958-1963 роках навчався на хіміко-технологічному факультеті Дніпропетровського металургійного інституту та в аспірантурі, після закінчення якої залишився на кафедрі хімії асистентом. Працював інженером та старшим науковим співробітником у Дніпропетровському відділенні інституту мінеральних ресурсів Міністерства геології України, пізніше - в Інституті геотехнічної механіки НАНУ. Кандидат хімічних наук (1980), доктор філософських наук (2011). Зазнав переслідувань за правозахисну діяльність. Реабілітований в роки незалежності.
Віктор Савченко багато років писав оповідання та повісті, але не видавав свої твори. Дебютна збірка письменника «Тривожний крик папуги» (повість та оповідання) вийшла у 1982 році, це була книга реалістичної прози, але широкому читачеві він більше відомий як фантаст.
У 1984 році вийшли збірки наукової фантастики українською мовою: «Консульська вежа» (повісті) та «Ночівля в карбоні» (оповідання). І цього ж року автора приймають до Спілки письменників СРСР та України. З 1994 по 2002 рік вiн очолював Дніпропетровську організацію Національної спілки письменників України.
Автор 19 книг різних жанрів - реалістична проза та фантастика, пригодницька та історична література, езотерика, есе, драматургія. Окремі твори друкувались в перекладах російською, угорською, чеською, словацькою мовами.
Віктор Савченко - автор відомих романів «Тільки мить» (1988), «Під знаком цвіркуна» (1994), «Дві вершини гороскопу» (1999), «З того світу - інкогніто» (2003), «Монолог над безоднею» (2005), «Золото і кров Сінопа» (2007), «Діти Мардука» (2014), книг езотерики «І бачив я звірину...» (2000), «Пророцтво четвертого звіра: Даниїл» (2002), «Сочти число зверя» (2002).
Лауреат літературних премій імені Д. Яворницького, премії Національної спілки письменників України «Благовіст», Всеукраїнської козацької премії імені Івана Мазепи, нагороджений медаллю НСПУ «За досягнення в літературі» та орденом князя Володимира Великого III ступеня Української Православної Церкви за розбудову духовності.
Віктор Васильович Савченко пішов із життя 31 серпня 2016 року.