Віктор Федорович Корж (1938-2014) - відомий український поет, один із провідних поетів Придніпров’я, літературознавець, член Національної спілки письменників України.
Віктор Федорович Корж народився 15 квітня 1938 року у місті Бобринець Кіровоградської області в родині вчителя. Його батько загинув на фронті. Після закінчення середньої школи працював токарем на заводі, кореспондентом районної газети «Новомосковська правда», в якій були надруковані його перші вірші.
Віктор Корж закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету, працював вчителем, служив в армії, потім викладав українську мову і літературу та російську мову і літературу в Дніпропетровському механічному технікумі. Тривалий час працював старшим редактором у видавництві «Промінь», де за 25 років роботи відредагував понад 200 книг. У 1988-2001 роках завідував кафедрою української літератури Дніпропетровського національного університету, у 2005-2008 роках був доцентом цієї кафедри.
Друкуватись Віктор Корж почав ще у 1957 році в газетах, журналах, альманахах. У 1966 році побачила світ перша збірка його віршів «Борвій», яка отримала схвальні відгуки від поетів та літературознавців та була із захопленням зустрінута шанувальниками поезії. В тому ж році поета прийняли до Спілки письменників України.
Після першої книги с періодичністю одного - трьох років видавались його змістовні, цікаві, повні поетичних знахідок збірки: «Закон пензля» (1967), «Зелені камертони» (1969), «Повернення в майбутнє» (1971), «Аметист» (1972), «Літочислення» (1976), «Очі доброї долі» (1978), «Корінь добра» (1981), «Твердиня» (1981), «Світ звичайних фантазій» (1984), «Осіннє чекання весни» (1987). У 2010 році після великої перерви вийшла остання прижиттєва збірка Віктора Коржа «Чиста сила». Його поезія дивує широкими тематичними горизонтами, жанровим розмаїттям та драматичним відчуттям світу. Улюблені жанри Віктора Коржа - балада, притча, діалог, етюд. Його ліриці притаманні філософічність та публіцистичність. У своїх віршах він намагається осягнути глибинну суть таких одвічних понять, як вірність, відповідальність, терпіння, самотність, пам'ять, осягнути неповторність особи та її зв'язки зі своїм родом, з народом, з усім людством, з природою.
Віктор Корж був із тих поетів, які прагнуть поділитися своїми знаннями та здобутками. Він багато років керував молодіжною літературною студією «Плавка», був засновником і керівником літературної студії «Поетична школа Віктора Коржа» при ДНУ імені Олеся Гончара. Ціла генерація поетів 1970-90-х років називала його своїм літературним вчителем і вдячна йому за переданий досвід поваги до поезії та творчості, за безцінні уроки поетичної майстерності.
Віктор Федорович Корж - лауреат всеукраїнської літературної премії імені Андрія Малишка (1983), літературної премії НСПУ «Благовіст» (2008), Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2010). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору, почесною відзнакою Міністра культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2003). Твори поета перекладені англійською, німецькою, польською, словацькою, португальською та іншими мовами.
Віктор Федорович Корж пішов із життя 31 жовтня 2014 року.