Андрій Якович Фабр (1789-1863) - громадський та науковий діяч, меценат, цивільний губернатор Катеринославської губернії (1847-1857 рр.).
Андрій Якович Фабр народився 20 серпня 1789 року в Криму. Його батько Яків Фабр був директором казенних виноградників Судакської долини. Батько рано помер і Андрія виховувала мати Марія Гроскрейц. Наявність тільки домашньої освіти не завадила йому впевнено просуватися службовими сходами, він почав з посади простого службовця Таврійської казенної експедиції у віці 15 років. Через чотири роки Андрій Фабр призначається головним доглядачем лісів Таврійської губернії, де пропрацював до 1819 року. Пізніше він вступив на службу до канцелярії Таврійського цивільного губернатора. Відчувши потребу у професійній освіті, він екстерном закінчив Харківський університет. Працював радником Таврійського губернського правління з 1823 року, Таврійським губернським прокурором з 1825 року, керував Канцелярією генерал-губернатора Новоросії та Бесарабії графа М. С. Воронцова (1833-1847 рр.). Андрій Якович написав низку наукових праць, його приваблювала антична історія та охорона пам'яток старовини. Він переклав з грецької російською мову опис Понта Евксинського (Чорного моря) давньогрецького вченого Арріана. Книгу видали в Одесі 1836 році.
24 січня 1847 року Андрій Якович Фабр призначений катеринославським цивільним губернатором. Головними рисами адміністративної діяльності А. Я. Фабра були величезна працездатність та самовіддача, прагнення до особистої участі в усіх справах, непідкупність і чесність у розпорядженні казенним майном і фінансами, ділова компетентність та безперечна відданість дорученій справі. Ці якості виявлялися скрізь: під час боротьби з епідеміями, у тяжкі часи Кримської війни (1853-1856) та оборони Севастополя, коли треба було забезпечувати діючу армію продовольством, спорядженням, фуражем, влаштовувати численні шпиталі для поранених. Коли А. Я. Фабр був губернатором то в місті значно покращилась робота лікарні та навчальних закладів, ринків та комунального господарства. Завдяки зусиллям губернатора в 1848-1850 рр. був проведений благоустрій центральної частини Катеринослава. Річку уклали в колектор, влаштували водовідвід, були засипані яри, «гору» зрівняли, а на частині проспекту до вершини пагорба було облаштовано бульвар - з двома рядами дерев, смугами кущів бузку та пішохідною алеєю.
Андрій Якович Фабр відомий і своєю культурно-просвітницькою діяльністю. Він був одним із засновників Одеського товариства історії та старожитностей. Андрій Якович написав ряд статей по проблемам історії, охорони пам’ятників півдня України і Криму, заснував перший в Україні дендрологічний музей в Одесі. За ініціативою губернатора в Потьомкінському палаці в 1849 році було відкрито перший «Общественный музеум Екатеринославской губернии». Музей мав кілька десятків експонатів, в основі яких була колекція А. Я. Фабра. По всій губернії за його наказом збирали предмети старовини і скульптури половецьких «баб». Було започатковано сучасний Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького.
В 1857 році А. Я. Фабр вийшов у відставку в чині таємного радника і переїхав до Сімферополя, де продовжив свої заняття громадською та науковою діяльністю. Перед звільненням його нагородили орденом Білого Орла. Андрій Якович Фабр помер 24 січня 1863 року в Сімферополі і був похований у маєтку під Сімферополем. Весь свій величезний на той час статок - чверть мільйона рублів сріблом або 800 тис. асигнаціями, а також близько 10 тис. гектарів землі він заповів на утримання сирітського будинку, який проіснував до 1917 року.