Кирило Федорович Стародубов (1904-1984) - видатний український вчений у галузі металургії, металознавства, термічної обробки металів, фундатор наукової школи з термозміцнення металопродукції, академік Академії наук УРСР, професор, доктор технічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.
Кирило Федорович Стародубов народився 19 квітня 1904 року у Москві. З 1914 року жив у Катеринославі (нині Дніпро). У 1914-1916 роках вчився в гімназії, з 1920 року - в трудовій школі. У 16 років (1920 р.) почав роботу по найму і незабаром був відряджений Катеринославською губернською радою профспілок у Гірничий інститут, який закінчив в 1928 році на відмінно. З 1925 по 1937 рр. працював на Дніпропетровському металургійному заводі імені Г. І. Петрівського. Тут пройшов шлях від учня слюсаря до начальника металургійної лабораторії заводу. Поряд з обгрунтуванням нових марок сталі К.Ф. Стародубов багато працює і над питаннями термічної обробки прокатних виробів. На початку 1930-х років під його керівництвом були здійснені успішні випробування по зміцненню залізничних рейок на гартівній машині заводу Петрівського. Експериментальні рейки служили удвічі довше. У 1929 році К. Ф. Стродубова запросили читати лекції у Дніпропетровському металургійному інституті (нині Український державний університет науки і технологій), де він працював доцентом з 1929 до 1938 року. У 1937 році він повністю переходить на роботу в Дніпропетровський металургійний інститут в зв’язку з організацією нової термічної спеціальності, в 1939 році призначається завідувачем кафедри термічної обробки металів. Велике наукове і промислове значення численних досліджень, проведених К.Ф.Стародубовим в період 1925-1938 рр., дало підставу Дніпропетровському металургійному інституту клопотати про присвоєння йому вченого ступеня кандидата технічних наук. Цей ступінь був присуджений йому без захисту дисертації Вченою радою Московського інституту сталі у 1938 році. До цього часу ним вже було опубліковано понад 30 друкованих наукових робіт. К.Ф. Стародубов починає роботу над докторською дисертацією, першою частиною якої є дослідження високовуглецевих сталей як конструкційного матеріалу.
Під час Другої Світової війни К. Ф. Стародубов був евакуйований в Магнітогорськ, працював доцентом Магнітогорського гірничо-металургійного інституту, де розробив стандарт по відливанню виливниць з рідкого доменного чавуну. Значення цієї роботи для виробництва боєприпасів важко переоцінити. У 1944 році повертається в Дніпропетровськ і продовжує завідування кафедрою. З 1944 по 1947 рік працює деканом технологічного факультету, а з 1947 по 1953 - поєднує посади завідувача кафедри і заступника директора металургійного інституту з навчальної і наукової роботи. У 1946 році в Інституті металургії АН СРСР (Москва) він успішно захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук з питань теорії загартування і відпуску низьколегованої сталі. У 1947 році йому присвоєно вчене звання професора. У 1948 році К. Ф. Стародубов обраний членом-кореспондентом АН УРСР, з цього ж року керував відділом термічної обробки сталі інституту чорної металургії АН УРСР, в якому створював Південну школу металознавців – термістів. Академік К.Ф. Стародубов зробив величезний внесок в розвиток теоретичних засад та параметрів промислового виробництва та розвивав такий важливий для розвитку промисловості країни науково-прикладний напрямок, як термічне зміцнення металопрокату та виробів з використанням тепла прокатного нагріву. Особлива увага академіка К. Ф. Стародубова була зосереджена на вирішенні питань міцності металу і в той же час його собівартості. Вчений боровся за постійне здешевлення металургійної продукції. Вважав, що масовий метал, як стратегічний матеріал для будівництва, машинобудування і інших видів виробництва не може бути дорогим, а має бути економічно вигідним. Практично всі розробки К.Ф. Стародубова впроваджені в народне господарство з величезним економічним ефектом. У К.Ф.Стародубова враховано все: захист навколишнього середовища, раціональне використання водних ресурсів, скорочення витрат електроенергії. Все те, що і сьогодні є актуальним для кожного підприємства. Розроблені ним технології широко розповсюджені і успішно використовуються в Німеччині, Англії, Японії, Індії, Італії. К.Ф. Стародубов вивчив складний ефект зміни механічних властивостей в процесі третього перетворення при відпустці, пояснив його природу, це явище отримало назву «ефект Стародубова».
Високо оцінена його багатогранна наукова діяльність. Визнанням заслуг ученого, його значного вкладу в науку про метали було обрання в 1957 році К. Ф. Стародубова дійсним членом Академії наук УРСР. У 1964 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Був відзначений численними урядовими нагородами (7 орденів і 9 медалей). К.Ф. Стародубов - автор понад 500 наукових праць, 12 монографій, підручників та навчальних посібників, йому належать 70 авторських свідоцтв і зарубіжних патентів Англії, Японії, США, Франції, Італії, Німеччини, Чехії, Росії та інших країн.
Ним підготовлено близько 2500 інженерів-термістів, 10 докторів і 100 кандидатів наук в Дніпропетровському металургійному інституті. У 1980 році він переходить на роботу професором-консультантом кафедри термічної обробки сталі ДМетІ, де пропрацював до кінця життя.
Про діапазон міжнародної та суспільної діяльності К. Ф. Стародубова свідчить те, що він тричі обирався депутатом Верховної Ради УРСР ((ІІІ, IV, V скликання з 1951 по 1963 рр.). Упродовж 12 років (1951-1963) був заступником голови Президії Верховної Ради УРСР. тричі обирався депутатом Верховної Ради УРСР (ІІІ, IV, V скликання з 1951 по 1963 рр.), заступником голови Президії Верховної Ради УРСР впродовж 12 років (1951 - 1963).
Помер Кирило Федорович 8 листопада 1984 року в Дніпропетровську, похований на Запорожському кладовищі.
У 1991 році, віддаючи данину поваги К.Ф. Стародубову, засновано Міжнародну конференцію під загальною назвою «Стародубовські читання», на якій талановиті вчені діляться досвідом, а з 1997 року на конференції кращі дослідники нагороджуються за наукові досягнення дипломами та іменною медаллю лауреата премії ім. К.Ф. Стародубова.
На честь академіка К.Ф. Стародубова названа площа в м. Дніпро, де розташований Інститут чорної металургії імені З. І. Некрасова НАН України. На будівлі Інституту встановлено барельєф К. Ф. Стародубова. На фасаді будинку, в якому жив і працював К.Ф. Стародубов та на будівлі металургійного заводу ім. Петровського (нині Дніпровський металургійний завод) встановлено меморіальні дошки академіку.