Іван Якович Акінфієв (1851-1919) - видатний учений-флорист, ботаніко-географ, педагог, громадський діяч Катеринослава.
Іван Якович Акінфієв народився 29 травня 1851 року в с. Донському, Ставропольського краю. За бажанням батьків Іван Акінфієв закінчив духовне училище, потім духовну семінарію, але відмовився від прийняття духовного сану. У 1874 році вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (нині Одеський Національний університет імені І. І. Мечнікова). З 1880 року І. Я. Акінфієв працює у Катеринославі, де до нього прийшла слава, як до відомого вченого географо-ботаніка, флориста, педагога та громадського діяча.
Його майже сорокарічні біокліматичні спостереження є неоціненним внеском у вивчення біоклімату України. Першу працю з ботаніки написав на матеріалах флори Болграда, інші - присвятив рослинному покриву окремих повітів Катеринославської губернії та Кавказу. Іван Акінфієв про флору Катеринославської губернії опублікував дві праці «Очерк флоры г. Екатеринослава» і «Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования». Він провів численні експедиції й екскурсії, зібрав великий гербарій, який складався з 95 родин, 43 рядів і 1210 видів рослин, основна колекція якого зберігається у Гербаріях Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. На Всеросійській художньо-промисловій виставці у Нижньому Новгороді (1896 р.) він настільки вразив глядачів і спеціалістів, що І. Я. Акінфієву було присуджено за гербарій одну з найвищих нагород - орден св. Анни другого ступеню. В 1900 році на Всесвітній виставці в Парижі він отримав за гербарій Велику срібну медаль. На Південноросійській обласній промисловій, сільськогосподарській та кустарній виставці (1910 р.) за його діяльність у галузі народної освіти була присуджена велика золота медаль.
І. Я. Акінфієв заснував розділ «Хроніка погоди та природи» у катеринославському журналі «Пчела», який редагував до кінця свого життя. В своїх працях Іван Якович приділяв увагу екологічним питанням, впливу людської діяльності на рослинний світ, зробив опис багатьох рідкісних видів рослин південно-східної України, занесених до Червоної книги. Він створив перший квітковий календар «Растительность города Екатеринослава в конце первого столетия его существования». Ім’я І. Я. Акінфієва живе у назві однієї рідкісної квітки, яку на честь свого вчителя учений-флорист, систематик рослин Ф. М. Олексієнко назвав Pyretrum Akinfiewi Aleks
Особливу сторінку життя І. Я. Акінфієва становить його педагогічна діяльність, яку він почав з посади вчителя природничої історії в Першому реальному училищі. Іван Якович викладав природничу історію в Маріїнській та міській жіночих гімназіях, був головою гімназійної ради в міській гімназії (1895-1898 рр.) і в Маріїнській (1898-1902 рр.), завідувачем двокласного залізничного училища та виконував обов’язки інспектора наукових класів при училищі Катеринославського відділення Імператорського Російського музичного товариства (1900-1902 рр.). Він займав посаду інспектора Катеринославського комерційного училища (1902-1905 рр.), а з 1905 по 1911 роки був директором Олександрівського (Запорізького) комерційного училища. Іван Акінфієв один із основоположників шкільної екскурсійної справи, він широко використовував позитивний вплив спілкування дітей з природою з метою їх виховання. За його ініціативою в с. Паньківка поблизу Катеринослава було засновано першу літню дитячу колонію (прообраз таборів відпочинку дітей).
В 1913 році Івана Акінфієва обрали гласним до Катеринославської міської думи. Не було жодного просвітницького чи благодійного проєкту у Катеринославі чи Олександрівську, де І. Я. Акінфієв не приймав участь, він був засновником або членом правління. Міське самоврядування при підготовці та розгляді важливих питань, пов’язаних з педагогічною освітою та дошкільним вихованням, завжди прислухалось до його слів. Діяльність Івана Акінфієва на посаді гласного, особливо у комісії народної освіти, сприяла розвитку різних напрямків освітянської справи: розвитку дошкільного виховання і організації вищої освіти, зокрема вищих педагогічних курсів, університету, вищого педагогічного інституту. Як гласний катеринославської міської думи він клопотався про легалізацію товариства вегетаріанців. На перших зборах Шевченківського оргкомітету, скликаних у Катеринославі 19 січня 1914 року з ініціативи місцевої «Просвіти» Іван Якович Якінфієв обраний головою Шевченківського комітету. На посаді пробув недовго, в зв’язку з виїздом з міста Іван Якович зняв з себе повноваження.
Іван Якович Акінфієв помер 2 серпня 1919 року, похований у Катеринославі.