Нонна Андріївна Суржина (1937) - видатна українська оперна співачка (мецо-сопрано), Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор Дніпропетровської академії музики імені М. Глінки.

Нонна Андріївна Суржина народилась у м. Дніпропетровську 17 жовтня 1937 року в сім’ї службовців. Початкову музичну освіту здобула на вокальному відділенні Дніпропетровського музичного училища імені М. І. Глінки (нині Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки), вищу - у Харківській консерваторії ім. І.П. Котляревського (1959-1964). З другого курсу почала працювати в Оперній студії консерваторії. Після закінчення третього курсу консерваторії Нонну Суржину запросили працювати в Харківський театр опери та балету ім. Н.В. Лисенко. Перші ж виступи принесли їй великий успіх. За одинадцять років роботи у Харківському оперному театрі Нонна Суржина підготувала і блискуче виконала двадцять дві партії в оперних виставах. Також в Харкові у вересні 1968 року їй присвоєно почесне звання заслуженої артистки Української РСР за заслуги в розвитку театрального мистецтва. 

На початку 1974 року вона отримала запрошення працювати на сцені нещодавно відкритого театру опери та балету в рідному місті Дніпропетровську. У 1974-2006 роках - солістка Дніпропетровського театру опери та балету (нині Дніпропетровський академічний театр опери та балету).  Вона одразу стала окрасою трупи, дуже багато співала найрізноманітніший репертуар. Будучи і до того відомою, ще з Харкова їздила на запрошення виступати до багатьох оперних театрів Радянського Союзу, співала з визначними диригентами та партнерами, вона швидко отримала у Дніпропетровську звання народної артистки України, а невдовзі стала єдиною народною артисткою СРСР у регіоні.

У 1978 році Нонні Суржиній (за виконання ролі Соломії) і ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва і архітектури за оперу «Богдан Хмельницький» (в новій редакції) у Дніпропетровському театрі опери та балету. 

Протягом всієї кар’єри Нонна Андріївна повністю віддавалась кропіткій та ретельній роботі над творами, образами, сценами. Окрім вокальних завдань вивчала літературу, живопис, історичні матеріали, особливості епохи, в якій жили композитори, твори яких вона виконувала. 

Її творчу майстерність відрізняють - широкий жанрово-стильовий діапазон, сильний голос рідкісного тембру, рівний в усіх регістрах, гнучкий у відтінках, бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Вона виконавиця оперних партій: Соломія («Богдан Хмельницький»), Поліна і Графиня («Пікова дама»), Ольга («Євгеній Онєгін»), Марина Мнішек («Борис Годунов»), Кончаківна («Князь Ігор»), Анюта («Комуніст»), Любаша («Царева наречена»), Весна і Лель («Снігуронька»), Аксинья («Тихий Дон»), Косова («В бурю»), Кармен («Кармен»), Амнеріс («Аїда»), Еболі («Дон Карлос»), Іоанна («Орлеанська діва»), Комісар («Оптимістична трагедія»), Маддалена («Ріголетто»), Параска («Пробудження»), Лаура («Джоконда») та багатьох інших.

Виступала співачка також з концертними програмами. У її концертному репертуарі твори вітчизняної та зарубіжної класики, твори сучасних українських композиторів, народні пісні, романси. Гастролювала містами СРСР і за кордоном: Італія, Іспанія, Фінляндія, Югославія, Франція та інші. Була членом журі різних міжнародних музичних конкурсів, що свідчить про її високий авторитет.

Водночас з 1974 року Нонна Андріївна почала працювати викладачем спеціалізації «спів» Дніпропетровського музичного училища ім. М. Глінки, була доцентом кафедри сольного співу «Виконавське мистецтво». З 2017 року вона - професор кафедри вокально-хорового мистецтва Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Як педагог Н.А. Суржина вчить своїх студентів володіти голосом, заглиблюватись у сутність музики, не зупинятися на досягнутому образі, а вдосконалювати його, як вона сама робить на протязі всього свого творчого життя.

В серії «Видатні музиканти Дніпропетровщини» у 2013 році вийшла книга Н. Проценко «Нонна Суржина», присвячена видатній оперній співачці, гордості міста Дніпра.