Михайло Сергійович Селезньов (1923-2010) - відомий дніпровський письменник - поет і прозаїк, член Національної спілки письменників України з 1973 року.
Михайло Сергійович Селезньов народився 18 грудня 1923 року у селі Мертве (нині с. Лугове) Хотинецького району Орловської області у сім'ї селянина. З 1930 року жив у Дніпропетровську, де закінчив середню школу № 72. Почалась війна, добровольцем пішов на фронт, ще не маючи повних 18 років. Пройшов усю війну, був двічі поранений, нагороджений бойовими орденами та медалями. Після демобілізації закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту. Працював майстром, начальником складального цеху, головним конструктором Нижньодніпровського вагоноремонтного заводу, потім завідував відділами доменного та вогнетривкого виробництва Всесоюзного науково-дослідного інституту механізації праці в чорній металургії (Дніпропетровськ) до виходу на пенсію у 1983 році. Автор 32 винаходів, впроваджених на виробничих підприємствах.
Перша публікація вірша поета Михайла Селезньова відбулась 4 січня 1948 року. Писав російською мовою. Його перша збірка віршів «В кругу друзей» побачила світ у 1958 році, через два роки вийшла друга - «Любви и гнева не тая». Героями їх були люди праці та відваги, а головними темами - любов до рідного краю та війна. Протягом 1970-1980 років у дніпропетровському видавництві «Промінь» вийшли збірки поета: «Дубрава» (1967), «Роздымь» (1972), «Голубая глубина» (1974), «Опаленная юность» (1975), «Не разучись любить и верить» (1979), «Доверие» (1980), «Наследство» (1983), «Звездное поле» (1984).
Шанувальники творчості М.С. Селезньова вже добре знали його як поета і автора багатьох книг віршів, які перекладались українською, білоруською, молдавською, румунською мовами. Тому для багатьох було несподіваним звернення знаного поета до прозової творчості. У 1986 році з’являється роман М. Селезньова «Комбати», у 1989 році вийшло його продовження - роман «Отдар», багатопланові твори, в яких автор розмірковує про долю людини на війні та у повоєнний час. Непроминущою цінністю цих творів, як і віршів М. Селезньова, є те, що вони талановито написані людиною, яка професійно володіє художнім словом і сама була очевидцем та діяльним учасником описаних, і далеко не рядових, подій нашої історії. Писав М. Селезньов також повісті («Однокашники», «Лунівські замальовки»), ліричні нариси, відгуки, рецензії.
У дев’яності та двотисячні роки у дніпропетровських видавництвах вийшла ціла низка книг письменника: «Однокашники» (1993), «А друзья остаются» (1995), «Ты - мое искушение... и радуга в дождь» (1996), «Дуэль» (1998), «После дуэли» (2000), «А что дальше будет?» (2000), «Заветная дюжина» (2004), а також у 2006 році - тритомне видання творів Михайла Селезньова.
Михайла Сергійовича Селезньова нагороджено 7 орденами, медаллю «За Відвагу», іншими 32 медалями, дипломами, Грамотою Президії Верховної Ради України за розвиток радянської літератури. Він - лауреат літературної премії імені М. Ушакова, областної літературної премії імені О. Стовби та інших.
У 2001 році Михайлом Селезньовим був ініційований літературний конкурс на кращу документально-художню публікацію про діяльність ветеранів і ветеранських організацій, підтриманий Дніпропетровською обласною радою ветеранів та Дніпропетровською обласною організацією Національної спілки письменників України, який з 2010 року носить його ім'я.
Помер Михайло Сергійович Селезньов 7 травня 2010 року.
На знак пам'яті про поета-фронтовика М.С. Селезньова 24 жовтня 2011 року на фасаді будинку № 30 на проспекті Карла Маркса (нині проспект Дмитра Яворницького) відкрито меморіальну дошку роботи відомого дніпропетровського скульптора Володимира Небоженка з написом: «У цьому будинку жив і працював у 1952-1984 роках відомий письменник Михайло Селезньов».