Вулиця Січових Стрільців одна з найважливіших вуличних магістралей, які зв’язують центр з південними районами міста Дніпро. Історична назва вулиці - Олександрівська, вона була названа на честь російського імператора Олександра I. У 1923 році за рішенням президії Катеринославського губвиконкому Олександрівську вулицю перейменували на честь більшовика Артема. У 2016 році в рамках реалізації програми декомунізації вулицю Артема перейменовано на вулицю Січових Стрільців.
Олександрівська вулиця почала забудовуватись на початку ХІХ століття. На розі вулиць Олександрівської і Поліцейської (нині Шевченка) у 1804 році було споруджено двоповерховий дерев’яний будинок з мезоніном і п’ятьма колонами по фасаду, який орендувало Дворянське зібрання. Пізніше будівля згоріла. До 1830 року на плані забудови Катеринослава відображено два квартала на західній частині вулиці. З початку вулиця доходила до вулиці Великої Базарної (нині Святослава Хороброго) потім переходила у Нікопольський шлях, який пролягав через степ. Вулиця Олександрівська зростала повільно до 1885 року, її південною межею була вулиця Бородінська. Наприкінці ХІХ століття розвивається швидкими темпами металургійна промисловість, зростає населення міста. Вулиця починає забудовуватись, з’явилось електричне освітлення, прокладені трамвайні колії. Маршрут бельгійського трамваю проходив від пристані до Базарної вулиці (нині Святослава Хороброго). Вулиця була східним кордоном Нижнє-Троїцького ринку, по її правій стороні знаходились магазини.
В 1903 році забудова Олександрівської вулиці доходить до Слов'янської (нині Михайла Драгоманова), а в 1910-1915 років - вже до проспекту Пилипа Орлика. У 1934 році було подовжено трамвайний маршрут №7 (Вокзал-транспортний інститут), який проходив по Артема. До початку Другої світової війни вулиця виросла до південного міського кладовища, під час війни зазнала руйнувань. Реконструкцію вулиці було проведено за проєктом Дніпропетровського філіалу інституту «Укрміськбудпроєкт». Споруджені житлові п’яти- та дев’ятиповерхові будинки, будинки держархіву та інші установи, торговельні заклади. Трамвайну колію було знято, а проїзджу частину вулиці заасфальтовано. Після війни міське кладовище закрили й перелаштували на парк імені Богдана Хмельницького. У кінці вулиці на правій стороні звели міську лікарню № 16.
На одній із найстаріших вулиць міста можна знайти будівлі катеринославського часу як відремонтовані та реконструйовані так і повністю розвалені та забуті. Трьохповерховий прибутковий будинок Липавського (вул. Січових Стрільців, №1) побудований в 1886 році потребує ремонту. Прибутковий будинок Стефановича (вул. Січових Стрільців, №3) відремонтовано в 2010 році. Реконструйовано трьохповерховий прибутковий будинок Тавровського (вул. Січових Стрільців, №18), нині в будівлі знаходиться ПравексБАНК. Роботи по реконструкції Бізнес-центру «Цитадель-1» (вул. Січових Стрільців, 20) включали в себе: посилення фундаменту, влаштування залізобетонних перекриттів, відновлення ліпних фрагментів по фасаду будівлі. Реставровано будинок Андрегга нині тут знаходиться Управління Дніпровської єпархії УПЦ КП (вул. Січових Стрільців, 3а).
На вулиці знаходяться магазини та офіси, виділяються бізнес-центр «Цитадель-1», супермаркет «АТБ» та центральний офіс «Нової пошти». Ближче до проспекту Дмитра Яворницького знаходяться кафе та ресторани.
Будинок Стефановича
У 1901-1902 роках на розі вулиць Олександрівської (нині Січових Стрільців) та Поліцейської (нині Шевченка) Костянтин Ігнатович Стефанович будує два великі триповерхові корпуси з квартирами і торговими приміщеннями на першому поверсі. З боку вулиці Січових Стрільців в будівлі симетрична композиція фасаду на основі ордерної системи з трьома поверхами. Перший поверх з рустованою поверхнею стіни має вигляд основи двох верхніх поверхів будівлі з витонченим декором неоренесансу. Ліпне оздоблення фасаду та інтер'єру корпусу по Олександрівській вулиці було виконано скульптурною майстернею «М.А. Фомічов та С.Е. Редлер». Будівля відіграє значну роль у формуванні забудови вулиці.
На початку ХХ століття нерівномірне збільшення будинків порівняно зі зростанням населення викликало, з одного боку, подорожчання всіх будівельних матеріалів та місць, а з іншого - сильне падіння цін на квартири, з яких багато залишалося незайнятими. Тому будівництво К. І. Стефановичу одразу не вдалося закінчити та він зумів вистояти у цій складній ситуації, отримавши в орендарі кілька громадських організацій, які платили, хоч і за зниженими ставками. На першому поверсі, у кутовому приміщенні, розмістилася і власна аптека Стефановича. Він був один із найкращих у Катеринославі фармацевтів та аптекарів. Аптеки в ті часи не тільки торгували готовими препаратами, а виговляли їх самі, в тому числі і за власними оригінальними рецептами.
З 1908 року в будинку працює губернське Акцизне управління, мешкають купці М. і П. Жирови, гірничий інженер, член Міської управи Є. П. Непокойчицький, купець О. М. Вескер та інші. Будівля знаходилась навпроти Нижньо-Троїцького ринку, тут знаходяться магазини Бермана, Когана та Тункеля, Бляхерова, пивна Ботте і аптека домовласника. У 1912 році Костянтин Ігнатович Стефанович добудовує третій корпус, що виходить на Поліцейську вулицю (нині Шевченка). Серед відомих мешканців корпусу можна назвати подружжя Г. М. та С. М. Боярських, відомих лікарів, згодом викладачів Медичного інституту, які мешкали тут до середини ХХ століття. Після смерті К. І. Стефановича у серпні 1916 року домоволодіння переходить до його спадкоємців. Вони продають аптеку 23 грудня 1916 року за 150 000 руб.
У 1920-1930-х роках в будинку по вул. Шевченка, 34 (адреса в 1913 році) розміщувалася контора Губмедторгу (Аптекоуправління) з лабораторією та аптекою №5 (колишня аптека Стефановича). В 1923 році розпочав роботу Музичний технікум. У 1930-х роках у домоволодіння з'являється подвійна адреса: Шевченка, 34 та Артема, 3. Після війни адміністративним залишається лише корпус на вулиці Шевченка, 34, в будівлі (вул. Артема, 3) знаходяться квартири, їдальня №1708 і аптека.
В 2010 році будинок Стефановича відремонтовано. В будівлі знаходиться бізнес-центр, на першому поверсі розташована піцерія та аптека, яка була там завжди. Будинок Стефановича - унікальний для міста приклад «ренесансної» стилізації прибуткових будинків, пам’ятка архітектури місцевого значення №2.
Цікаві факти Дніпра
Довжина вулиці 3300 метрів, знаходиться у Шевченківському районі.
Вулиця одна з найстаріших вулиць нашого міста (починалась у Половиці та закінчувалась у Млинків).
Піднімається від проспекту Дмитра Яворницького до другого пагорбу.
У 1858 році купець В. П. Ульман відкрив перший у місті книжковий магазин.
Більше 100 років тому на першому поверсі прибуткового будинку Липавського (нині вулиця Січових Стрільців,1) відкрився перший у місті дитячий магазин.
Більше 100 років тому відкрито аптеку, яка і нині працює на першому поверсі прибуткового будинку Стефановича (нині вулиця Січових Стрільців,3).
Хірургічна та жіноча лікарня, а також пологовий притулок (голова правління Софія Давидівна Тавровська) розміщувалися у прибутковому будинку Тавровського (нині вулиця Січових Стрільців,18).
По вулиці проходив трамвайний маршрут, після Другої світової війни трамвайні колії демонтовано.
Фасад будівлі Дворянського зібрання спочатку прикрашали п’ять колон, а потім одну колону було прибрано.