Вулиця Верхоянська в місті Дніпро перейменована на честь українського науковця Павла Козара.
Павло Антонович Козар (1898-1944), український науковець, публіцист, аспірант Д. І. Яворницького, директор Дніпропетровського історичного музею, доктор історичних наук, професор, завідуючий кафедрою історії України Дніпропетровського університету.
Павло Антонович Козар у 1924 році закінчив навчання у Катеринославському вищому інституті народної освіти, у 1926 році аспірантуру під керівництвом Дмитра Яворницького (досліджував тему «Як склався стан лоцманів у Запорозькі часи та як він розвивався і наскільки зберігся до нашої доби») та видав довідник екскурсантам «На Дніпрельстан через пороги» та під псевдонімом П. Днепровой «Маршрут для экскурсии на Днепрострой».
У 1926-1930 pр. Павло Антонович працював окружним інспектором із охорони пам’яток культури на Катеринославщині, вміщував публікації краєзнавчої тематики у журналах «Зоря», «Мартен», газетах «Зірка» та інших. Учасник експедиції з вивчення лоцманства Етнографічної комісії ВУАН (1927-1928 рр.) та Дніпрогесівської (Дніпробудівська) археологічної експедиції (1927-1932 рр.). Серед археологів Павло Козар відомий тим, що першим відкрив поля поховань у Надпорожжі. Підготував до друку «Щоденник науково-археологічних дослідів в Експедиції порожистої частини Дніпра», працю «Поля поховань римської провінціальної культури».
У 1925-1931 pоках Павло Козар - завідувач історико-археологічного відділу Дніпропетровського історичного музею. Він - автор шістнадцяти науково-популярних праць та двох монографій з краєзнавства, увійшов в історію науки як автор капітальної розвідки «Лоцмани Дніпрових порогів». В 1929 році нарис «Лоцмани Дніпрових порогів» вперше опубліковано у «Етнографічному віснику» ВУАН. Деякі з цих досліджень були складовою докторської дисертації «Лоцмани дніпрових порогів», яку він захистив у 1942 році.
Павло Антонович брав участь у створенні місцевого самоврядування під час Другої світової війни і окупації міста. В 1941-1943 роках завідував відділом народної освіти обласної управи, очолював кафедру історії України Дніпропетровського університету, був директором Дніпропетровського історичного музею, з початку 1942 року керував об'єднаним художньо-історичним музеєм. Влітку 1942 року він очолив науково-археологічну експедицію в Надпорожжі, бо через руйнування Дніпрогесу знову відкрилися старі береги Дніпра та пороги.
Восени 1943 року виїхав до Львова, звідти - до Польщі. Павло Антонович Козар помер у квітні 1944 року у польському місті Радомі.
22 листопада 2023 року вулиця Верхоянська в Соборному районі міста Дніпра перейменована на честь Павла Козара.