Дмитро Степанович Скоробогатов (1862(1863)-1938), український та радянський архітектор, міський архітектор Катеринослава (1890-1917 рр.).
Дмитро Степанович Скоробогатов народився 14 жовтня 1862 року в Катеринославі у сім'ї ветеринарного лікаря та міг зробити кар'єру у земській медицині. Проте Д. С. Скоробогатов після закінчення Катеринославського реального училища в 1882 році вступив до Інституту цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі. В 1889 році він закінчив навчання та отримав академічний знак і звання цивільного інженера. Дмитро Степанович Скоробогатов повернувся до рідного міста і 50 років свого життя віддав будівництву та благоустрою міста.
В 1889 році Дмитро Скоробогатов займає посаду міського інженера. За його проєктами виконано замощення вулиць, цегляних та залізобетонних колекторів - водостоків, трамвайного депо та пожежної частини. Прокладання перших ліній трамваю також здійснювалося під його керівництвом.
З середини 1890-х років і до революції 1917 року Дмитро Скоробогатов обіймав посаду міського архітектора Катеринослава. Одна з перших будівель архітектора - це особняк купецької родини Пчолкіних (1898 р.). Будівля незвичайна за архітектурою і привертає увагу своєю зовнішністю та внутрішнім оздобленням. Вона один з найкращих у місті прикладів еклектики в архітектурі особняків.
У 1901-1903 роках збудовано за проєктом Дмитра Скоробогатова будівлю Міської Думи та Управи (нині Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури, проспект Дмитра Яворницького, 47). Це триповерхова будівля з високим цокольним поверхом, що виходить фасадом на Катерининський проспект у місці, де починається крутий підйом на Соборну гору. Будівля - унікальний у місті зразок ренесансної стилізації австрійського типу (так званий «північно-італійський ренесанс»). У1904-1905 роках збудовано Комерційне училище (нині Дніпропетровська обласна рада, проспект Олександра Поля, 2). Триповерхова будівля витримана у строгих класичних формах по зовнішньому та внутрішньому оформленню. Будівлі Комерційного училища і Міської Думи становлять найбільш цінну частину творчої спадщини архітектора, вони - пам’ятки архітектури національного значення.
Комплекс міських казарм для Феодосійського піхотного полку (1906-1909 рр., проспект Науки, 26) зберігся до нашого часу як приклад вдалого архітектурного рішення. За проєтами Скоробогатова споруджено будівлі дитячої лікарні імені І. М. Олексієнка (1912-1913 рр., нині міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва, проспект Лесі Українки, 26) та 3-ю жіночу гімназію (нині вул. Володимира Мономаха, 6). Вони мають спільні риси, характерні для архітектури того часу - класичне членування фасадів з виділенням бокового і центрального ризалітів.
Подальші роботи Дмитра Степановича суворіші та лаконічніші, з деякими елементами класики та із застосуванням у будівництві силікатної цегли. Архітектор освоїв цілий напрямок будівництва - будівлі освітнього призначення, училища та гімназії. Він розробив модель таких будівель - це довгі корпуси на 2-3 поверхи, з виділеними трьома частинами (ризалітами). До них належать перша жіноча гімназія (1908 р.), друге реальне училище, друга жіноча гімназія (1910-1911 рр.), училище імені Пушкіна (нині школа №12, надбудована третім поверхом), третя жіноча гімназія імені Нестелей (1910-1912 рр.).
У 1917-1938 роках Д. С. Скоробогатов працював у Міськкомунгоспі, займаючись питаннями благоустрою комунального господарства міста. У 1923-1925 роках за його проєктами збудовано будівлю виконкому Амур-Нижньодніпровської райради та зведено чотириповерховий житловий будинок на розі вулиць Алтайської та Караваєвської на Чечеловці, декілька шкіл на Чечеловці, Кайдаках, АНД.
Дмитро Скоробогатов найвідоміший архітектор в історії міста кінця XIX - початку XX століть. Архітектор залишив велику та цікаву архітектурну спадщину, яка збагатила місто чудовими капітальними будівлями.
Дмитро Степанович Скоробогатов помер 6 січня 1938 року в Дніпропетровську.
22 лютого 2023 року вулиця Громова в Чечелівському районі міста Дніпра перейменована на честь Дмитра Скоробогатова.