Провулок Петрозаводський в місті Дніпро перейменовано на честь інженера кераміки, письменника Памфіла Сеся.
Памфіл Сесь народився 16 лютого 1897 року в старовинному козацькому запорозькому селищі Кам’янка (нині Амур-Нижньодніпровський район міста Дніпро). У Катеринославі він отримав середню освіту. У травні 1916 року був мобілізований в Російську імператорську армію. Закінчив школу молодших офіцерів та військову ветеринарну школу, після чого служив ветеринаром при війську. В 1929 році закінчив навчання в Миргородському художньо-керамічному технікумі. До 1931 року працював у науково-дослідному інституті будівельних матеріалів у Ростові, а потім переїхав у селище Токарівка на Волині (нині Першотравенськ, Житомирська обл.), де працював на заводі ізоляторів (нині Першотравенський завод електротехнічного фарфору) для дротів високої напруги.
У 1933 році Памфіл Сесь повернувся до Дніпропетровська (нині Дніпро), де працював на металургійному заводі до 1941 року завідувачем лабораторії вогнетривких матеріалів. Займався дослідженнями в галузі кераміки і проєктуванням печей для випалу керамічних виробів. Здійснив декілька винаходів з використання вогнетривких матеріалів, друкував наукові статті та отримав нагороди за свої праці. В 1942 році під час німецької окупації України, створив власну керамічну майстерню в с. Жовте (П’ятихатський район, Дніпропетровська обл.), де виготовляв предмети з теракоти і порцеляни для задоволення потреб села. У співпраці з гончарами і художниками виготовляв декоративні вироби.
У 1944 році виїхав до Німеччини. Після закінчення Другої світової війни в Реґенсбурзі відкрив керамічну майстерню по виготовленню декоративних виробів (барельєфів, скульптур, ваз та ін.). У1948 році переїхав до Англії. В Стоук-он-Тренті він працював на порцеляновому заводі, а пізніше переїхав до Лестера. У вільний час Памфіл Сесь виготовляв погруддя та барельєфи видатних постатей з української історії та орнаментальні вироби з керміки.
Займався поезією, видав власним коштом віршований твір «Лелеки» у двох частинах (1960 р., 1969 р.) і збірку політичної поезії «Ярема в ярмі комунізму» (1961 р., під псевдонімом П. Спека). Шість інших його творів залишилися не виданими. Він автор багатьох статей на політичні теми, які були надруковані у журналах «Визвольний Шлях», «Ранок» та в часописах «Українська Думка», «Український Світ», «Батьківщина», «Мітла». У 1954-1956 рр. Памфіл Сесь обраний членом Ради Союзу Українців у Великобританії (СУБ) та у 1962-1963 рр. головою Мирового Суду СУБ. Він був членом британського осередку Союзу Гетьманців Державників.
Памфіл Сесь помер 18 жовтня 1992 року в Лестері (Великобританія)
21 лютого 2023 року провулок Петрозаводський в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра перейменовано на провулок Памфіла Сеся.