Володимир Миколайович Хрінников (1876-1930-х рр.) - громадський діяч, інженер-технолог, меценат, видавець, діяч Катеринославської «Просвіти».
Володимир Миколайович Хрінников народився 1876 року в Катеринославі. Походив з заможної купецької родини, батько - Микола Миколайович Хрінников (спадковий почесний громадянин, купець, землевласник), мати - Любов Прокопівна з роду купців Білявських, дід - Прокіп Андрійович Білявський, міський голова (1851-1854 рр.), на його кошти утримувалась міська богодільня. Близько 1897 року Володимир Хрінников вступив до Петербурзького технологічного інституту. У Петербурзі залучився до українського громадського життя. Після закінчення навчання Володимир Хрінников подорожував, побував у Європі, Америці. В Лозанні (Швейцарія) познайомився з Марією Мазуренко, сестрою свого однокурсника, яка вчилась на лікаря, і невдовзі вони одружилися. Свою весільну подорож молоді здійснили по Італії, а повертаючись додому, побували в Галичині, де завітали до Івана Франка.
Володимир Миколайович був активним членом Катеринославської «Просвіти». На перших зборах 4 червня 1906 року обраний до складу ради і протягом десяти років був членом ради, а у 1913-1914 роках головою товариства. Володимир Хрінников - один з небагатьох меценатів Катеринославщини, який щедро жертвував на українську справу. У 1905 році він узяв участь у фінансуванні одного з перших українських видавництв «Вік». Перша українська газета на східних землях вийшла в Києві 1 січня 1906 року, а 23 лютого 1906 року в Катеринославі було розпочато видання української газети - Запоріжжє. Відповідальним редактором тижневика був професор Д. І. Яворницький, а видавцем В. М. Хрінников. В 1909 році в Катеринославі вийшла книжка «Еварницький Д. І. Матеріяли до біографії Т. Г. Шевченка. Видав В. М. Хрінников». Володимир Хрінников виділив 200 карбованців на це видання.
Володимир Миколайович був мільйонером. Він успадкував від батька два маєтки, прагнув грамотно провадити сільське господарство. Його відзначено малою срібною медаллю за польове господарство на Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій і кустарній виставці (Катеринослав, 1910 р.). Йому належали до десяти будинків у центрі міста - на проспекті (нині Дмитра Яворницького), на вулицях Стародворянській (нині Князя Володимира Великого ) і Клубній (нині Воскресенська). Володимир Хрінников побудував новий прибутковий будинок в українському стилі - в 1910-1913 роках був спорудженний чотириповерховий будинок, в якому поєдналися стилі українського бароко і модерн. Будинок мав два крила: одне по проспекту (нині Дмитра Яворницького), інше - по вулиці Первозванівській (нині Короленко).
Інженерний проєкт будинку Володимир Хрінников здійснив сам, а фасад виконано по проєкту архітектора Петра Фетісова. Катеринославці захоплено сприйняли появу «українського дому» або «будинку Хрінникова» (ці назви одразу прижилися за ним). В будівлі були розміщені магазини, житлові помешкання, театр-біоскоп «Палас». Він став найвизначнішою пам'яткою серед катеринославських будинків початку ХХ століття. Яскравий зразок народно-стильової архітектури створювався під значним впливом визначного історика запорізького козацтва Дмитра Яворницького. Нині в будинку Хрінникова розташовано Гранд Готель Україна, який є візитівкою нашого міста. Будинок Гранд Готелю Україна (вул. Короленко, 2) - пам’ятка архітектури національного значення з охоронним номером №1072 (Постанова РМ УРСР від 06.09.1979 р. №442).
В 1915 році Володимир Хрінников розлучився з Марією Мазуренко і одружився з Неонілою Гончаровою (телефоністка міжміської телефонної станції). У 1920-х роках під час непу він жив у Криму, де проєктував і будував млин. Потім з родиною опинився в Баку, де працював інженером у науково-дослідному інституті «Грознафти».
Помер Володимир Миколайович Хрінников у середині 30-х років в Кисловодську.
Вулиця Профінтерну в Чечеловському районі Дніпра перейменована на честь Володимира Хрінникова.