Василь Олексійович Біднов (1874-1935) - український історик, дослідник історії Церкви, архівіст, публіцист, краєзнавець, громадсько-політичний діяч, один із засновників товариства «Просвіта» в м. Катеринославі (нині м. Дніпро), дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (1926).
Василь Олексійович Біднов народився 14 січня 1874 року у містечку Широке Херсонського повіту Херсонської губернії (нині районний центр Дніпропетровської обл.) у заможній селянській родині. Спочатку навчався у Широківській земській однорічній школі, згодом продовжив освіту в Херсонському духовному училищі (1885-1889 рр.), Одеській духовній семінарії (1889-1896 рр.), Київській духовній академії (1896-1902 рр.). У семінарські роки прилучився до українського національного руху, входив до складу «Семінарської громади», публікувався у «Записках Наукового товариства імені Шевченка». Закінчивши академію, отримав місце викладача історії та викриття розколу й сектантства в Астраханській духовній семінарії.
У 1903 році Василь Олексійович Біднов переведений на посаду помічника інспектора Катеринославської духовної семінарії. У катеринославський період діяльності (1903-1918 рр.) брав активну участь у роботі Вченої Архівної Комісії, працював секретарем цієї установи (1906-1909 рр.), був делегатом ХІІІ Археологічного з’їзду в Катеринославі (1905 р.). Цікавився питаннями церковної історії та історії запорозького козацтва. Ретельно вивчив і опублікував матеріали з архівів Катеринославської духовної консисторії, Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря, документи Січового архіву. Автор книги «Православная Церковь в Польше и Литве» (Катеринослав, 1908 р.), яку захистив як магістерську дисертацію (Київ, 1909 р.) і отримав ступінь магістра. Фундатор Катеринославського єпископального церковно-археологічного комітету (1911 р.).
Василь Олексійович Біднов український громадський діяч, один із засновників і активних учасників Катеринославської «Просвіти», її голова (1910 р.), лектор, автор просвітянських видань «Добра порада» (1906 р.), «Дніпрові хвилі» (1910-1913 рр.), редактор «Вісника товариства «Просвіта» у Катеринославі (березень-серпень 1917 р.), української частини земської газети «Народная жизнь» (1917 р.), газети «Живе слово» (1918 р.).
Він член Товариства українських поступовців (1909 р.), Української партії соціалістів-федералістів (1917 р.). Василь Олексійович Біднов активний учасник української національно-демократичної революції 1917-1921 рр., делегат Українського національного конгресу у Києві (6-8 квітня1917 р.), член Української Центральної Ради, голова зборів на І Українському губернському з’їзді (21-22 травня1917 р.), член Української Губерніяльної Ради (1917 р.).
У жовтні 1918 року Василь Біднов переїхав до м. Кам’янця-Подільського, прийнявши пропозицію обійняти посаду екстраординарного професора історико-філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету (тепер Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1920 році емігрував до Польщі. Він засновник і ректор Українського народного університету у Ланцутовському таборі для інтернованих (1921 р.). Викладав історію церкви у Кременецькій духовній семінарії (1921-1922 рр.). В 1922 році переїхав до Чехословаччини. Працював професором у Вільному Українському університеті в Празі та Українській господарській академії в Подєбрадах (1922-1928 рр.), у Варшавському університеті (1928-1935 рр.). Він один із фундаторів і секретар Українського історико-філологічного товариства у Празі (1923-1929 рр.).
Василь Олексійович Біднов дійсний член Церковно-історичного та археологічного товариства при Київській духовній академії, Українського наукового товариства, Українського історико-філологічного товариства та Наукового товариства ім. Шевченка. Він автор близько 70 наукових праць з історії церкви, освіти, культури, запорозького козацтва, історії Катеринославщини, української історіографії, архівознавства, бібліографії, біографістики, мемуаристики, публікацій документів до історії Південної України.
Василь Олексійович Біднов помер 1 квітня 1935 року у Варшаві.
26 листопада 2015 року вулиця Цхакая в Шевченківському районі міста Дніпра перейменована на честь Василя Біднова.