Федір Федорович Булацель (1874-1919/1920), цивільний інженер, архітектор, Катеринославський губернський архітектор, одна з помітних постатей в історії архітектури Дніпра початку ХХ століття.
Його ім’я пов’язане з будівлями, які були осередками громадського, культурного та театрального життя Катеринослава. Деякі з них збереглися до наших днів і продовжують бути частиною міського простору.
Від кадета до архітектора. Федір Булацель народився 19 березня 1874 року в дворянській родині. Його батько був поміщиком і предводителем дворянства Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії.
Першу освіту Федір здобув у Петровському Полтавському кадетському корпусі. У 1892 році вступив до Інституту цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі. Через шість років отримав звання цивільного інженера, що давало право працювати у будівельній та шляховій галузях.
Початок його професійної кар’єри був пов’язаний із Санкт-Петербургом, однак невдовзі Федір Булацель повернувся до Катеринославської губернії. У 1900 році його прийняли до Товариства цивільних інженерів і призначили позаштатним техніком будівельного відділення Катеринославського губернського правління. Невдовзі, 28 березня, відповідно до звання цивільного інженера, Булацеля затвердили в чині колезького секретаря. В 1901- 1903 роках був міським архітектором Луганська. Там він розробив перший генеральний план забудови міста та спроєктував власний особняк із вежами. До 1907 року архітектор працював молодшим архітектором Ставропольського губернського правління.
Архітектор Катеринослава. На початку ХХ століття Федір Булацель з сім’єю оселився в Катеринославі. У 1909- 1915 роках він обіймав посаду губернського архітектора, керував ключовими забудовами всього регіону, а також виконував приватні замовлення.
Федір Федорович Булацель - знакова постать в архітектурі Придніпров'я. Він увійшов в історію як головний архітектор Катеринослава, який сформував театральне та громадське обличчя міста початку XX століття. Кілька будівель, що спроєктував Федір Булацель стали візитівками Катеринослава. Зведені ним розкішні будівлі були центрами культурного і клубного життя Катеринослава.
Театри, клуби та громадські споруди. Однією з найпомітніших робіт Булацеля стала перебудова гімнастичного залу в Міському саду (нині парк Лазаря Глоби) на Зимовий театр, якою архітектор керував у 1906–1907 роках. Театр розташовувався на сучасному проспекті Дмитра Яворницького, 97.
У 1907-1912 роках за його проєктом було споруджено Народний дім «Союзу Михайла Архангела» на розі сучасних вулиць Короленка та Святослава Хороброго. Будівля не збереглася.
Наприкінці 1900-х років Булацель брав участь у спорудженні службового корпусу та огорожі Троїцького собору на Троїцькій площі, 7.
У 1910 році Федір Булацель збудував власний будинок на вулиці Сімферопольській, 4. На жаль, ця споруда до наших днів не збереглася.
У 1911-1912 роках за його участю постала будівля Комерційних зборів на сучасній вулиці Володимира Вернадського, 23.
А в 1912-1913 роках архітектор працював над театром Англійського клубу на вулиці Воскресенській, 5.
Таким чином, діяльність Федора Булацеля була тісно пов’язана саме з тими міськими просторами, де вирувало культурне та громадське життя Катеринослава.
Будинок, який зберіг пам’ять про архітектора. Проте одна з найвідоміших будівель, пов’язаних із його діяльністю, і сьогодні залишається частиною міського середовища - колишні Комерційні збори на вулиці Володимира Вернадського, 23.
Будівля вирізняється вишуканою архітектурою та є одним із небагатьох об’єктів, пов’язаних із Булацелем, що зберігся без значних змін первісного вигляду.
Архітектор і домовласники. Федір Булацель займався не лише проєктуванням та будівництвом. У 1914 році його обрали головою товариства домовласників. За його ініціативи при товаристві організували Архітектурне бюро.
Останні роки. У 1915-1918 роках Булацель працював у складі інженерно-будівельної дружини Всеросійського земського союзу в чині полковника. У 1918 році опинився в полоні на території Німеччини.
Згодом, у 1919 році, через Крим повернувся до м. Катеринослава. Після повернення він продовжив професійну діяльність. У 1919-1920 роках працював асистентом кафедри будівельного мистецтва Катеринославського гірничого інституту.
Федір Федорович Булацель помер 10 грудня 1919 року. Водночас у деяких джерелах роком його смерті називають 1920-й.
Спадщина, яку можна побачити сьогодні. Федір Булацель прожив порівняно недовге життя, але залишив помітний слід в історії Катеринослава.
Його професійна діяльність припала на час, коли місто активно розвивалося та набувало нового архітектурного обличчя. Театри, громадські споруди, клуби й приватні будинки, створені за його проєктами або за його участю, стали частиною історії міста.
Не всі споруди збереглися. Деякі були перебудовані, інші назавжди зникли з міського пейзажу. Проте окремі будівлі й сьогодні нагадують про архітектора, який понад століття тому допомагав формувати вигляд Катеринослава.