Георгій Петрович Алексєєв (1834-1914), громадський діяч, гофмейстер імператорського двору, катеринославський поміщик, меценат і колекціонер. Губернський предводитель дворянства, гласний Катеринославської міської думи, почесний громадянин Катеринослава.
Георгій Петрович Алексєєв народився 14 травня 1834 року в родовому маєтку Котівка Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Він був нащадком гетьмана Данила Апостола. Від батька успадкував родовий маєток Котівка, села Фощове, Єленське, Заплавське та хутір Осокорівщина, що загалом становило 14883 десятини землі та 1453 кріпаків чоловічої статі. Після закінчення класичної гімназії в Катеринославі Георгій Петрович продовжив навчання у Харківському університеті, де у 22 роки здобув ступінь кандидата юридичних наук. Послідовно просуваючись придворною та цивільною ієрархіями, Алексєєв отримав звання камер-юнкера, надвірного й колезького радника, а згодом-камергера. Свою діяльність він завершив у високому чині гофмейстера імператорського двору та в ранзі таємного радника Державної ради.
Освіта і благодійність. Попри успішну кар’єру, значну увагу Георгій Алексєєв приділяв народній освіті та науці. Щоб поглибити знання з педагогіки, він на два роки вирушив до Німеччини, Франції та Бельгії. Після повернення до Катеринослава придбав будинок у місті. Літні місяці зазвичай проводив у Котовці, а решту року - в Катеринославі.
Особливе місце в його діяльності посідала благодійність. Протягом десяти років, починаючи з 1856 року, Алексєєв опікувався повітовим училищем і виділив на його потреби понад 10 тисяч рублів.
У 1866 році став почесним опікуном класичної чоловічої гімназії, де заснував кілька іменних стипендій. Алексєєв також підтримував інші школи, дитячі притулки й міську бібліотеку: забезпечував незаможних учнів підручниками, фінансував навчання та створив капітал імені Г. П. Алексєєва. Ці кошти зберігалися в міській думі, а відсотки з них спрямовували на благодійність.
На службі Катеринославу. У 1874 році дворянство Катеринославщини обрало його своїм предводителем, а з 1875 по 1886 рік він обирався гласним Катеринославської міської думи. Так почалася його громадська діяльність. У 1878, 1881 та 1884 роках Георгія Петровича переобирали предводителем губернського дворянства. Його 12-річна служба в губернському самоврядуванні пройшла на посаді голови зборів. Крім того, з 1869 року він був гласним губернського земства від Новомосковського повіту.
Важливим напрямом його громадської діяльності стала підтримка розвитку транспортної інфраструктури. Разом з Олександром Полем він відстоював ідею будівництва залізниці до Катеринослава із мостом через Дніпро та вів переговори з цього питання в Санкт-Петербурзі.
У 1887 році за заслуги перед містом Георгій Алексєєв та Олександр Поль отримали звання «Почесний громадянин міста Катеринослава».
Колекціонер і дослідник старовини. Георгій Петрович мав вагомі наукові надбання та співпрацював із багатьма науковими журналами, йому належить низка праць із нумізматики. Він зібрав велику археологічну та історичну колекцію старожитностей. Половецькі кам’яні статуї прикрашали паркові алеї його садиби, а в будинку зберігалися вироби з порцеляни та скла, килими, зброя, картини й книги. Особливо цінними були предмети унікальної колекції запорізької старовини, якою щиро захоплювався Дмитро Яворницький. Колекція містила козацьку зброю (гармати, рушниці, пістолі, кулі, списи, шаблі), а також клейноди, прикраси та люльки.
Важливу роль Георгій Петрович відіграв і в розвитку музейної справи Катеринослава. Він сприяв створенню в Катеринославі Обласного музею імені О. М. Поля та був почесним членом його Ради. Після його смерті частина колекції, архів, книги та портрет перейшли до музею ім. О. Поля.
Дружба з Дмитром Яворницьким. Протягом багатьох років Георгія Алексєєва пов’язувала міцна дружба з видатним істориком Дмитром Яворницьким. Він постійно надавав ученому суттєву моральну та матеріальну підтримку в дослідницькій роботі, працевлаштуванні та виданні книг. Зокрема, коли у 1898 році цензура заборонила друк праці «По следам запорожцев», саме Георгій Петрович допоміг подолати труднощі, пов’язані з її публікацією.
Алексєєв на картині Рєпіна. Із Георгієм Алексєєвим пов’язана цікава історія створення знаменитої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». За переказами, художник потайки змалював потилицю Алексєєва, коли той розглядав монети в будинку Дмитра Яворницького. На картині поміщик сидить спиною до глядача.Спочатку Алексєєв обурився, дізнавшись про такий «портрет». Проте, побачивши картину, оцінив роботу художника й лише з усмішкою попросив нікому не розповідати про цю історію.
Останні роки. Георгій Петрович Алексєєв помер 15 лютого 1914 року.
Похорон обер-гофмейстера імператорського двору Георгія Алексєєва зафільмував український кінематографіст та оператор Данило Сахненко. Ці кадри стали унікальним свідченням історії Катеринослава початку ХХ століття. Кінохроніку демонстрували в місцевому кінотеатрі «Модерн».
Життя Георгія Алексєєва поєднало державну службу, громадську діяльність, меценатство, наукові інтереси та колекціонування. Його внесок у розвиток освіти, культури й музейної справи Катеринослава залишив помітний слід в історії міста.